fbpx

ukraine

Заробляти на оренді будь-чого: як в Україні розвивається ринок шерингової економіки

У травні 2020 го року Київ, за оцінками Consumer Choice Center, увійшов в 10-ку міст світу, де ринок шерингових послуг розвинений найкраще. Крім української столиці в рейтингу оцінювалися 52 міста: «найшеринговими», крім Києва, стали Таллінн, Вільнюс, Рига, Варшава, Сан-Паулу, Тбілісі та інші.

Оцінка проводилася за рівнем доступу до таких сервісів як Uber і Airbnb, електронних самокатів, додатків для шеринга професійних автомобілів, можливості орендувати авто у приватних власників, а також можливості доступу до всіх спортзалів Києва з одного мобільного застосунку.

Read the full article here

Ukraine is the least pandemic resilient country in the world

One of my best friends is an infectious disease doctor in Lviv, and throughout the pandemic, I had a chance to learn a lot about Ukraine’s preparation for the pandemic. From the shocking lack of protective equipment, unwillingness to get vaccinated to a late start of and insufficient testing, malfunctions of our health system have been blatantly exposed by the COVID-19 crisis. 

Time will tell what and when exactly went so wrong, but one thing is clear: we could have done better. In fact, according to the Consumer Choice Center’s Pandemic Resilience Index 2021, which I co-authored, we did the worst in the world.

To demonstrate global preparedness for the pandemic which was by and large foreseeable, we examined 40 countries through the prism of the following factors: vaccine approval, vaccination drive, as well as the number of intensive care beds, and the pace of testing. The said indicators are crucial components of health resilience as the ability to envisage COVID-alike threats, recognize them early on, respond without resorting to panic and rushed decision making, avoid shortages, identify and tackle regulatory barriers, and sustain the state of preparedness.

Based on the findings, the resilience of countries was assessed as the highest, above average, average, below average and lowest. Israel and the United Arab Emirates topped the list, while most EU countries showed average preparedness. Britain and the United States are above average.

New Zealand and Ukraine have shown the lowest resilience. In the case of New Zealand, its lag can be explained by its location and the strict closure of borders. Due to a small number of cases, the health system As a result of very few cases, its health system did not quite face the emergency test of the sweeping gravity.

Instead, in the case of Ukraine, the reasons are different. As a post-Soviet state trying to make its way into the European Union, Ukraine has failed to uphold effective healthcare system reform. Combined with corruption, regulatory barriers to vaccine approvals, and inefficient management, Ukraine had not only failed to recognize the rising rates of the infection early on and act on it, but also to quickly adapt its health system to the needs of the day. 

Let’s look at some numbers. It took Ukraine 84 days longer than the UK and more than 50 days longer than the EU to officially start vaccination. The delays are largely the result of short-sightedness and a lack of anti-COVID strategy. Only Australia, which started vaccination on February 25, 2021, a day later than Ukraine, has a worse result than Ukraine in this indicator of the index.

Furthermore, the issue wasn’t only the vaccine approval process per se but also its distribution. ensure the first and second stages of vaccination, 347 mobile teams are needed, according to the Public Health Center. In the future, it is planned to create a total of about six hundred such teams. All these steps take time, as workers involved in vaccination must first undergo special training from the Ministry of Health and the World Health Organisation. In times of the pandemic, the time costs are higher, and lags are, as a result, very costly.

The fight against the virus is also undermined by low support for vaccination among the Ukrainian population. According to a survey conducted by the National Kharkiv Institute of Sociological Research, as of December 2020, only 21 percent of Ukrainians wanted to be vaccinated – 40 percent were against.

The average number of daily tests conducted in Ukraine per 100,000 population (as of March 31, 2021) – 0.51 – is one of the lowest in the world. This figure is 4 times lower than Britain, 14 times lower than Slovakia, and 11 times lower than Cyprus. According to the Index, only India and Brazil test less than Ukraine. Furthermore, it is likely because of the lack of testing that Ukraine hasn’t made headlines as India 2.0. By now, every Ukrainian knows someone who died of COVID, or at least had it once, so the numbers are very misleading. 

In contrast, countries such as South Korea and UAE enforced drive-through testing. Abu Dhabi Health Services (SEHA) and Abu Dhabi Department of Health put in place drive through testing services to stop the spread, and testing every two weeks has been encouraged.

Regarding intensive care bed capacity, Ukraine here is also at the rock bottom of the ranking. Before the start of the pandemic, there were 4.1 beds per 100 thousand population in Ukraine. For comparison, Poland had 10.1, and Russia – 8.3.

Ukraine has a lot to learn from other countries, and our Index is a clear indication that the Indian pandemic scenario is quite real for Ukraine if we do not solve the fundamental problems in the health system, and learn to plan for the future better.

Originally published here.

Україну названо найменш підготовленою країною до пандемії

Рейтинг Pandemic Resilience Index 2021.

Раніше цього місяця Consumer Choice Center опублікував свій перший Індекс стійкості до пандемії з метою аналізу готовності світових систем охорони здоров’я до кризи COVID-19. Індекс розглядає 40 країн через призму наступних факторів: схвалення вакцин, драйв вакцинації, а також кількість ліжок інтенсивної терапії та темпи тестування. Україна в ньому посіла останнє місце як найменш підготовлена до пандемії країна.

Стійкість країн була оцінена як найвища, вище середнього, середня, нижче середнього та найнижча. Ізраїль та Об’єднані Арабські Емірати очолили рейтинг, в той час, як більшість країн ЄС показали середній рівень готовності. Британія та США — вище середнього.

Нова Зеландія та Україна продемонстрували найнижчу стійкість. У випадку з Новою Зеландією, її відставання можна пояснити місцем розташування та строгим закриттям кордонів. Через те, що випадків було небагато, система охорони здоров’я не стикнулась з критичним випробуванням на непохитність і гнучкість.

Натомість у випадку з Україною — причини інші. Як пострадянська держава, яка пробиває шлях до ЄС, Україна не змогла провести ефективну реформу системи охорони здоров’я. У поєднанні з корупцією, регуляторними бар’єрами для затвердження вакцин та неефективним управлінням, Україна не тільки не змогла на ранніх етапах ідентифікувати зростання рівня поширення ковіду та діяти відповідно, а й швидко адаптувати свою систему охорони здоров’я до новопосталих викликів.

Наприклад, Україні знадобилось на 84 дні більше ніж Великобританії і на більше ніж 50 днів більше ніж ЄС часу для того, щоб офіційно розпочати вакцинацію. Затримки більшою мірою є результатом недалекоглядності і відсутності антиковідної стратегії. Об’єднані Арабські Емірати, які є світовим лідером з вакцинації, розпочали перемовини з виробниками вакцин ще весною минулого року. Гірший ніж Україна за цим індикатором індексу результат має тільки Австралія, яка почала вакцинацію 25-го лютого 2021-го року, на день пізніше ніж Україна.

Боротьбу з вірусом також підриває мала підтримка вакцинації серед українського населення. Згідно з опитуванням, проведеним Національним харківським інститутом соціологічних досліджень Дослідженням, станом на грудень 2020-го року лише 21 відсоток українців хотіли вакцинуватись – 40 відсотків були проти.

Середня кількість щоденних тестів проведених в Україні на 100 тисяч населення (станом на 31 березня 2021-го року) – 0.51 – є однією з найнижчих у світі. Такий показник є у 4 рази нижчий за Британію, у 14 – за Словаччину, та у 11 – за Кіпр. Відповідно до результатів Індексу, тільки Індія та Бразилія тестують менше ніж Україна.

Стосовно кількості ліжок інтенсивної терапії, то Україна тут також на дні рейтингу. Перед початком ковіду в Україні було 4.1 ліжка на 100 тисяч населення. Для порівняння, в Польщі було 10.1, а в Росії – 8.3.

Враховуючи те, що є всі підстави очікувати набагато більше подібних пандемій у майбутньому, надзвичайно важливо задуматися про нашу здатність передбачати такі загрози, розпізнавати їх на ранніх термінах, реагувати, не вдаючись до паніки та поспішного прийняття рішень, уникати дефіциту засобів захисту, виявляти та коригувати регуляторні бар’єри та, загалом, підтримують стан готовності. Україна має багато чого повчитись в інших країн, і Індекс є яскравим свідченням того, що індійський сценарій пандемії є досить реальним для України, якщо ми не розв’яжемо фундаментальні проблеми в системі охорони здоров’я.

Originally published here.

Податок на інтернет гігантів платитимемо самі українці!

Замість того, щоб довести до пуття наболілі економічні та судову реформи, маємо новий податок.

Як відомо, 17 лютого Верховна Рада прийняла за основу законопроект про так званий податок «на Гугл», який зобов’яже «big tech» (інтернет-гігантів) сплачувати податок на додану вартість до українського бюджету. Необхідність даногозаконодавчого акту, як пояснюють парламентарі-ініціатори, полягає в тому, що несплата компаніями-нерезидентами ПДВ призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників.

Дякуючи пандемії та локдаунам, що стали її наслідком, світ більшою мірою перейшов онлайн. Останній рік став переломним моментом для цифрової економіки. Вона рятувала нас від самотності під час квітневого й  лютневого локдаунів, допомогала просувати власні бізнес-ідеї через рекламу в соцмережах та заохочувала створення нових додатків девелоперами. Йдеться про реальних споживачів. І саме їм — нам з вами — доведеться платити цей ПДВ.

Перелік послуг, які охоплює нове регулювання, є досить широким. Зокрема, до таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;г) надання в користування хмарних технологій для розміщення даних;
ґ) постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
д) надання рекламних послуг в мережі інтернет, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Податок на додану вартість, як відомо, є непрямим податком, який сплачується покупцем послуг, але саме адміністрування здійснюється продавцем. Таким чином, будь-які послуги, які ми зараз отримуємо через інтернет (Youtube, Netflix, Google, Apple, AliExpress) автоматично подорожчають на 20 відсотків. Аналогічне подорожчання відбудеться в сфері e-commerce, а зокрема розміщувати реклами в соціальних мережах та мобільних додатках стане дорожче. Разом із тим поширення ПДВ на інтернет-гігантів матиме прямий негативний вплив на малий бізнес в Україні, якому можливості інтернету дозволили комунікувати свою пропозицію більш ефективно.

Сама ставка ПДВ на електронні послуги та й загалом  є досить високою. В одній із найбільш економічно вільних країн світу Сінгапурі вона становить 7 відсотків, в Америці  до 10, в Канаді  6. Очевидно, що розширити спектр регулювання вже встановленої ставки ПДВ на електронні послуги для регулювання конкуренції є набагато легше, аніж зменшити ставку повністю. Конкуренція на всіх ринках процвітає там, де держава мінімально втручається в цюсферу.

Але наші парламентарі чомусь вирішили, що нам треба йти дорогою Росії, на яку вони посилаються в пояснювальній записці до законопроекту. «Із 1 січня 2017 року в Російській Федерації був введений податок, який зобов’язав нерезидентів сплачувати податок на додану вартість із продажу на території РФ електронних послуг: цифрового контенту, послуг зберігання та обробки інформації, реєстрації доменів і хостингу тощо, при цьому вони повинні стати на податковий облік. Серед технологічних гігантів у контролюючому органі РФ зареєструвалися Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та інші. Загалом із моменту впровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіційними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у тому ж 2017 році  9,4 млдр. руб., у 2018 – 12 млдр. руб., у І кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році».

Рухаємося на захід до кращого та вільного майбутнього, так? А загалом, цифри про те, скільки надходжень до державного бюджету допоміг отримати новий ПДВ не можуть бути ключовим аргументом у випадку України. Як ми добре знаємо, всі надходження до бюджету проходять мільйон корупційних схема ранішеше, ніж якась мінімальна частина з них впаде на нас у вигляді послуг, соціальних гарантій тощо. Саме така доля чекає й на новий ПДВ. Нам треба зосередитися на тому, щоб лишити більше грошей на руках у звичайних громадян і дати їм можливість витрачати так, як вони вважають за потрібне.

Певно, одним з найпроблемніших аспектів даного законопроекту є бюрократія. Компаніям-нерезидентам доведеться мати справу з нашою славнозвісною податковою й наділення її новими владними повноваженнями викликає занепокоєння. Відповідно до законопроекту, при проведенні перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою нерезидентом, ДПС може витребувати в особи нерезидента та третіх осіб інформацію й документи, які підтверджують факт постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.

Загалом, головне, що нам всім варто зрозуміти стосовно розширення регулювання ПДВ, це те, що платити за податкову новацію доведеться нам з вами, а для малих девелоперів та бізнесу це підсилить тягар ведення діяльності в Україні. Що з цими грошима робитиме держава – невідомо. Але замість того, щоб довести до пуття наболілі економічні та судову реформи, маємо новий податок. Податок на сервіси, які комусь дозволяють заробити, а комусь — відпочити від негативних новин про ковід за серіалом.

Originally published here.

Назад в прошлое. Как антитабачные меры вынуждают курильщиков возвращаться к сигаретам

Мировая система здравоохранения продолжает вкладывать силы и средства в борьбу с курением. В Украине антитабачные организации тоже не дремлют, зарегистрировав целый ряд законопроектов, призванных бороться с пагубной привычкой миллионов украинцев. РБК-Украина разбиралось, что собой представляют антитабачные инициативы и почему, по мнению экспертов, они могут привести не к снижению уровня потребления сигарет, а к его повышению.

Что хотят запретить

За последние несколько месяцев в парламенте был зарегистрирован целый ряд законопроектов, призванных способствовать борьбе с курением.

Основные из них – повышение акцизов на электронные сигареты и ТИЭНы (табакосодержащие изделия для электрического нагревания), а также внедрение новых ограничений на эти изделия (№4212).

При этом параллельно законодатели рассматривают в профильном комитете комплексный законопроект “Об охране населения от вредного влияния табака” (№4358) и отдельно взятый законопроект об изменениях в закон “О рекламе”, содержащий похожие нормы.

Одним из самых спорных является законопроект №4358. Как рассказывают авторы документа, его целью является – уменьшение распространенности курения среди детей и молодежи.

“Мы знаем, что 90% всех курильщиков начинают курить в возрасте до 18 лет. Именно поэтому этот проект предполагает увеличение медицинских предупреждений, чтобы были большие реалистичные изображения болезней”, – заявила директор общественной организации “Життя” Лидия Олифер, активно выступающая за принятие законопроекта.

Однако, проект закона уже в третий раз дорабатывается профильным комитетом и за год пока так и не был вынесен на рассмотрение парламента.

Борьба с курением или создание новой проблемы

Депутаты, продвигающие эти идеи, зачастую действуют под влиянием антитабачных организаций. С одной стороны, никто не станет отрицать, что борьба с курением важна. Однако даже на международной арене заговорили о том, что фокус на антитабачных инициативах даже ВОЗ мешает бороться с пандемией.

“ВОЗ сбилась с дороги. Вместо того, чтобы организовывать работу по улучшению оборудования для больниц, подготовки врачей и всей системы здравоохранения к возможным новым эпидемиям, “глубокие карманы” Блумберга (Майкл Блумберг финансирует множество неправительственных организаций, направленных, в том числе, на борьбу с курением,  ред.) превратили ВОЗ в глобального полицейского для развивающихся стран”, – заявил заместитель директора Consumer Choice Center (глобальной группы защиты прав потребителей) Йель Островский.

Но главная проблема “антитабачных” инициатив даже не в том, что они отвлекают народных депутатов от более актуальных вопросов. Главная проблема в том, что под эгидой борьбы с курением зачастую продвигается как раз стимулирование бывших курильщиков возвращаться к обычным сигаретам, считают эксперты.

Так, все новые антитабачные инициативы направлены на полное уравнивание регулирования инновационных никотиносодержащих продуктов – электронных сигарет и табака для нагревания – с сигаретами.

Основными потребителями этих продуктов, по данным исследований группы “Рейтинг“, являются бывшие курильщики обычных сигарет. Их переход на менее вредные альтернативы – большой прогресс с точки зрения общественного здоровья, полагает американская FDA.

Дело в том, что у 80% людей склонность к курению определена генетически, говорит Марина Долженко, заслуженный врач Украины, кардиолог высшей категории.

“Да, врачи советуют своим пациентам бросить курить: есть психологическая поддержка, никотинозаместительная терапия. Но, к сожалению, очень часто эти методы неэффективны. И тогда возникает вопрос в доступности альтернативных способов, продуктов с модифицированным риском”, – добавляет эксперт.

Новые ограничения во многом лишат курильщиков стимула переходить на эти менее вредные альтернативы. Ведь после повышения акциза на ТИЭН пачка стиков будет стоить в полтора раза дороже, чем пачка сигарет – что лишает курильщиков финансовой мотивации. А в случае, если парламент примет запрет на продвижение этих товаров, курильщики даже не узнают, что такая альтернатива существует.

Опыт других стран

В передовых странах законодатели идут обратным путем: создают для курильщиков, отказывающихся бросать вредную привычку, стимулы хотя бы перейти на менее вредную альтернативу. Речь идет как о налогообложении, так и о регулировании: и то и другое должно быть пропорционально причиняемому вреду.

“С точки зрения и экономистов, и экспертов в области общественного здравоохранения имеет смысл облагать товары налогом в соответствии с уровнем вреда, который они наносят: налог на классические табачные изделия (сигареты, сигариллы и т.д.) должен быть гораздо более высоким, чем на менее вредные ТИЭН и электронные сигареты. Это будет стимулировать тех курильщиков, которые не могут или не хотят отказаться от никотина, переходить на менее вредные продукты”, – отмечает экс-глава налоговой и таможенной службы Великобритании и консультант Всемирной таможенной организации Лиз Аллен.

В целом же эксперты убеждены, что такой подход приводит к значительному сокращению количества курильщиков. Из-за систем нагревания табака продажи сигарет в Японии упали в 5 раз, а немецкие парламентарии предложили на европейском уровне внедрить разумное регулирование новых табачных товаров – набирающих популярность электронных сигарет и систем нагревания табака. Чтобы, с одной стороны, эти товары не вовлекали в потребление табака подростков, но, с другой стороны, помогали снизить уровень потребления наиболее опасных для здоровья табачных изделий – обычных сигарет.

В Великобритании стимулирование перехода от сигарет к электронным альтернативам является частью политики в области здравоохранения. Из 9 млн курильщиков – треть перешла на бездымные продукты, впоследствии половина вообще бросила курить. Так, в стране количество курильщиков за 5 лет сократилось до исторического минимума – 14,7%. Параллельно снизились заболеваемость и расходы государства на лечение.

Чем обернется для Украины

Эксперты неправительственной организации Taxpayers Protection Alliance раскритиковали ошибочную политику Украины, которая заключается в том, чтобы приравнять наиболее опасные традиционные сигареты, где используется процесс горения, и потенциально менее опасные табачные изделия для электрического нагрева.

По мнению политического аналитика организации Линдси Страуд, политика Украины противоречит недавним рекомендациям государственного Управления по безопасности пищевых и фармацевтических товаров США (US Food and Drug Administration).

“Украина сделала прямо противоположное. И это при том, что уже есть подтверждение, что ТИЭНы уже имели значительное влияние (даже больше, чем акцизы) на снижение курения в Украине. Анализ роста акциза на сигареты в 2018-19 гг. показал, что продажа сигарет уменьшилась на 33%, но государственные доходы от табачного акциза благодаря ТИЭНам выросли в Украине на 10%”, – говорит Линдси Страуд.

В сложившейся ситуации эксперты прогнозируют рост незаконного рынка контрабандной продукции в Украину. Более того, контрабандные ТИЭНы уже распространены в Украине.

“Небольшой магазин в Белой Церкви, в 90 км от Киева, предлагает на продажу ПВТ с английскими предупреждениями о влиянии на здоровье. А китайские ТИЭНы с надписью “Только для продажи в режиме беспошлинной торговли” активно продаются на востоке Украины – от киосков в Запорожье до пивных магазинов в Никополе”, – сообщают в организации.

Таким образом, украинские законодатели под эгидой ограничения доступа курильщиков к информации о менее вредных альтернативах, сознательно или нет, создают благоприятную среду для возвращения к более дешевым, но гораздо более опасным сигаретам.

“Если украинские государственные учреждения здравоохранения заинтересованы в будущем без курения, они должны учесть потенциал товаров для снижения вреда табака. Верховная рада должна прислушиваться к науке и здравому смыслу”, – резюмируют аналитики Taxpayers Protection Alliance.

Originally published here.

Scroll to top
en_USEN