Recent Media

Canadian Justice | A Dispute in the New NAFTA Agreement

Christine welcomes a panel of legal and policy experts for a discussion on the new NAFTA agreement, whether or not Canada breached its dairy obligations, and what it could mean for future trade.

Is Now the Time to Improve Canada’s Healthcare System?

Guest Host David Clement welcomes economist Ash Navabi and secondstreet.org President Colin Craig for an honest assessment of Canada’s fragile front line healthcare system and whether a private healthcare option might actually help.

Олександр Квіташвілі став радником з питань охорони здоров’я Consumer Choice Center

Міжнародна організація з захисту права споживачів на вибір оголосила про призначення Олександра Квіташвілі радником з питань охорони здоров’я. Про це повідомила прес-служба Consumer Choice Center.

Коментуючи своє призначення, Олександр Квіташвілі зазначив:«Я надзвичайно радий приєднатися до CCC як радник з питань охорони здоров’я. Я слідкую за роботою CCC з моменту їх створення, і я вражений їхніми досягненнями. Дискурс у сфері громадського здоров’я часто переповнений догмами та односторонніми поглядами, а тому CCC є справді єдиною у своєму роді організацією. У ССС блискучий досвід, глобальна перспектива та відданість захисту права споживачів на вибір. Я з нетерпінням чекаю активної співпраці з CCC у сфері охорони здоров’я».

Read the full article here

Usa, dopo venti anni torna a salire il tasso dei fumatori

Molto male. Poco piacevole inversione di tendenza negli Stati Uniti d’America.
Negli States, infatti, per la prima volta dopo circa venti anni, si sta assistendo ad una risalita nei numeri dei fumatori.
Questo quanto emerge nel raffronto tra i dati dei consumi di sigarette relativi all’anno 2020 e quelli dell’anno precedente.
Il numero complessivo di bionde vendute nel territorio Usa, ovvero 203,7 miliardi di pezzi nel 2020, è cresciuto di 0,8 miliardi di unità (corrispondente allo 0,4%) rispetto al 2019.

Ed è, come detto, la prima volta che ciò si verifica da vent’anni a questa parte.
“Gli americani – fa presente Yaël Ossowski, numero due del Consumer Choice Center –
potrebbero aver fatto uso di un maggior numero sigarette per una moltitudine di motivi che potrebbero coincidere con lo stress causato dalla pandemia, con le risposte del Governo alla pandemia o, ancora, con la perdita di posti di lavoro.
O, forse, tutto questo si spiega perché è stato detto loro ripetutamente, da prestigiosi fonti di salute pubblica e organi di stampa, che lo svapo, un’alternativa che milioni di consumatori adulti stanno ora utilizzando per smettere di fumare, è altrettanto pericoloso del fumo.
Qualunque sia la motivazione, è certo che la tendenza di calo si sia arrestata.
E questo è un problema che non può che riguardare tutti noi”.

Read the full article here

Expect empty shelves, higher food costs due to truck vax policy: Experts

As trucking companies begin to feel the effects of vaccine mandates at the U.S.-Canada border, experts are sounding the alarm about the looming ramifications for consumers across the country.

Over the weekend, new directives from the federal government kicked in that eliminated exemptions for truckers at the U.S. border, who were previously not required to be vaccinated to enter the country because of their “essential worker” status.

Bison Transport Inc. Chief Executive Officer Rob Penner said Monday that his company has already lost nearly 10 per cent of its fleet as a result of the vaccine requirement. 

Read the full article here

On pesticides, “all or nothing” approaches are unhelpful

A Belgian NGO attacks crop protection products that keep food safe and affordable

“Alternatives to sulfoxaflor exist, what are we waiting for?” titles a blog post on the website of the Belgian environmentalist NGO Nature&Progrès.

The post argues that given the available alternatives to modern insecticides, it should be reasonable to phase them out indefinitely. It claims that we are facing an insect apocalypse caused by crop protection tools – however, both statements are untrue.

The warnings of a so-called “insect apocalypse” date back to 2019, when a study titled “Worldwide decline of the entomofauna: A review of its drivers” by Francisco Sánchez-Bayo, from the School of Life & Environmental Sciences at the University of Sydney, predicted a spiralling decline of insect populations worldwide.

“It is very rapid. In 10 years you will have a quarter less, in 50 years only half left and in 100 years you will have none” Bayo told The Guardian in February.

This study has since been debunked by researchers at the University of Oxford, who point out that out of the 73 studies Bayo reviewed, he highlights only those that show significant reductions in insect populations, and that he made “false statements on the lack of data for ants”.

The critiques go further. The premise of the insect apocalypse Bayo describes rests on the “red lists” – the presumably growing list of extinct species. However, the red lists contain insects that have regionally disappeared, not those that are globally extinct. In certain regions of the world, due to weather changes, certain insects displace to find more suitable living conditions. While on a case-by-case basis we can identify if human involvement, notably habitat loss, was the cause, this doesn’t mean that the insects are globally extinct.

The intellectual shortcuts in the Bayo study were striking, and not just based on an inaccurate reading of the data: three studies that he cites in support of pesticides being the only cause of insect decline do not actually say that.

Nature&Progrès goes beyond the claims made by Bayo, blaming all neonicotinoid insecticides and the neonics-alternative sulfoxaflor for insect deaths. It provides no data or link to a scientific study that underlines this argument. A hard task in any regard, namely because sulfoxaflor has not been shown to affect honeybee populations, even though this is regularly repeated.

Incidentally, Nature&Progrès dabbles in the same surface-level assumptions that lead the French National Front to demand a ban on sulfoxaflor in 2015 – an amendment rejected by the European Parliament.

Let’s not forget why European farmers use crop protection tools such as insecticides in the first place. Pests threaten crop output each year, to the extent that France has granted an exemption on its ban of neonicotinoids, as beet farmers were facing a complete wipe-out.

Meanwhile, in markets where neonic pesticides continue to be used, honeybee populations are actually steady or increasing. In short, a ban on crop protection tools threatens the livelihood of farmers, the food security of European countries, and can further increase food prices that are already affected by inflation.

Environmentalist NGOs are suggesting to move to an “agro-ecological” baseline of farming instead.

According to its original definition, agroecology is simply the study of ecological practices applied to agriculture. What started out as science, however, has morphed into a political doctrine that not only rules out modern technologies such as genetic engineering, advanced pesticides and synthetic fertilizer but explicitly extols the benefits of “peasant” and “indigenous” farming and in many cases discourages mechanization as a way of freeing the world’s poor from backbreaking agricultural labour. Add on to a hostility to international trade and intellectual property protections for innovators (“seed patents,” which are standard in all advanced crops, not just GMOs, are a frequent cause of complaint) and you can see why agroecology’s promoters so often talk about it as “transformative.”

We should remember that not all “transformations” are good. They can just as easily be bad, even catastrophic.

study by pro-agroecology activists found that applications of their principles to Europe would decrease agricultural productivity by 35% on average, which they considered a positive, as in their view Europeans eat too much anyway. It’s hard to see how a 35% drop in productivity would protect European from rising food prices, and how a complete phase-out of crop protection equipment would ensure adequate food safety.

Originally published here

Rokok, Vape, dan Perang Terhadap Nikotin

Rokok merupakan salah satu masalah kesehatan publik terbesar yang hingga saat ini masih terus dihadapi oleh berbagai negara di dunia, termasuk juga Indonesia. Negara kita merupakan salah satu negara dengan jumlah populasi perokok terbesar di dunia. Indonesia merupakan negara dengan jumlah populasi perokok ketiga terbesar di dunia setelah China dan India, dengan prevelensi 33,8%, atau 65,7 juta penduduk (jpnn.com, 29/4/2021).

Jumlah tersebut tentu merupakan angka yang sangat tinggi dan bukan masalah yang kecil. Tingginya jumlah perokok di Indonesia tentunya merupakan masalah kesehatan publik yang sangat besar. Tingginya angka perokok di Indonesia tentu menjadi penyebab berbagai penyakit kronis, seperti kanker, dan serangan jantung.

Rokok tidak bisa dipungkiri merupakan produk yang sangat berbahaya dan mengandung banyak bahan beracun. Untuk itu, tidak sedikit negara di dunia menerapkan berbagai kebijakan untuk menanggulangi konsumsi rokok, mulai dari kebijakan yang mengurangi insentif seseorang untuk mengkonsumsi rokok, hingga pelarangan total seluruh produksi dan konsumsi rokok.

Indonesia sendiri juga menerapkan beberapa kebijakan yang bertujuan untuk memitigasi dampak yang sangat negatif dari rokok. Salah satu kebijakan tersebut yang adalah melalui pengenaan cukai rokok yang tinggi terhadap produk-produk tembakau, untuk mengurangi insentif seseorang untuk merokok, karena harganya yang akan semakin mahal.

Salah satu aspek yang sangat berbahaya dari rokok yang tidak bisa kita pungkiri adalah rokok dapat menyebabkan para konsumennya mengalami kecanduan yang menyebabkan mereka sangat sulit untuk menghentikan kebiasaannya. Salah satu zat dalam rokok yang dikaitkan dengan perilaku kecanduan tersebut adalah nikotin yang terkandung di dalam rokok konvensional yang dibakar.

Untuk itu, berbagai pemerintah di dunia banyak mengeluarkan kebijakan yang bukan hanya dalam bentuk “perang terhadap rokok”, tetapi juga “perang terhadap nikotin” secara umum. Dengan demikian, produk-produk yang kerap menjadi sasaran dari kebijakan yang ditujukan untuk “memitigasi” dampak yang sangat berbahaya dari rokok tersebut bukan hanya dikenakan terhadap rokok konvensional yang dibakar, tetapi juga produk-produk alternatif lain yang mengandung nikotin, salah satunya adalah rokok elektronik atau yang juga dikenal dengan nama vape.

Tidak sedikit pula negara-negara yang menerapkan kebijakan “perang terhadap vape” secara keras, bahkan lebih keras daripada terhadap rokok konvensional yang dibakar. Australia misalnya, melarang kegiatan jual beli rokok elektronik tanpa resep dokter. Ini berarti, sebagian besar masyarakat Australia tidak akan bisa untuk mengkonsumsi rokok elektronik (abc.net.au, 8/9/2021).

Indonesia sendiri menerapkan kebijakan vape atau rokok elektronik tidak seketat dengan aturan yang diberlakukan di Australia. Salah satu bentuk kebijakan regulasi terhadap rokok elektornik atau vape yang diberlakukan di Indonesia adalah pengenaan cukai terhadap produk-produk rokok elektronik tersebut.

Namun, bukan berarti lantas tidak ada pihak-pihak yang memiliki keinginan untuk mengetatkan aturan tersebut. Beberapa kelompok dan organisasi di Indonesia misalnya, menginginkan agar produk-produk vape atau rokok elektronik untuk dilarang secara total di negara kita. Beberapa organisasi tersebut diantaranya adalah Ikatan Dokter Indonesia (IDI) dan juga Lembaga Perlindungan Anak Indonesia (LPAI) (mediaindonesia.com, 26/9/2019).

Tetapi pendekatan tersebut bukanlah sesuatu yang tepat. Menyatakan perang terhadap rokok elektronik merupakan langkah yang kontra produktif untuk mengurangi dampak negatif dari rokok. Tidak bisa dipungkiri bahwa rokok merupakan produk yang sangat membahayakan kesehatan karena mengandung bahan beracun, namun bukan berarti melarang total produk-produk alternatif seperti rokok elektronik menjadi solusinya.

Salah satu aspek yang membuat sebagian kalangan menganggap bahwa rokok elektronik dengan rokok konvensional yang dibakar tidak jauh berbeda adalah kedua produk tersebut sama-sama mengandung nikotin. Padahal, yang membuat rokok konvensional sangat berbahaya bukan semata-mata karena nikotin yang terkandung di dalamnya, melainkan berbagai zat beracun yang bisa menyebabkan berbagai penyakit kronis, seperti kanker dan serangan jantung (Consumer Choice Center, 2021).

Oleh karena itu, melarang produk vape, atau juga produk-produk nikotin lainnya seperti permen karet nikotin, justru akan sangat merugikan khususnya para perokok rokok konvensional yang dibakar. Hal ini dikarenakan mereka menjadi tidak memiliki alternatif produk-produk lainnya. Nikotin memang dapat membuat kecanduan, dan orang-orang yang tidak merokok memang sebaiknya tidak memulai untuk mengkonsumsi rokok. Tetapi, mereka yang sudah terlanjur kecanduan merokok harus diberikan kesempatan untuk memilih produk lain yang bisa membantu mereka untuk menghentikan kebiasaannya tersebut.

Selain itu, sangat penting juga bagi kita untuk kembali berkaca kepada sejarah, bahwa kebijakan prohibisi produk-produk apapun niscaya akan menemui kegagalan. Kebijakan pelarangan produk-produk tertentu, sepeerti minuman beralkohol dan termasuk juga produk-produk nikotin, akan memunculkan pasar gelap yang tentunya akan menguntungkan berbagai organisasi kriminal.

Sebaiknya, nikotin diperlakukan sama dengan hal-hal lain seperti kafein, yang banyak digunakan oleh konsumen untuk rekreasi. Yang dibutuhkan adalah regulasi yang tepat, yang dapat meminimalisir dampak negatif dari zat-zat tersebut, dan bukan pelarangan total yang sangat kontra produktif.

Originally published here

Нам ще тільки бракувало неефективного і дорогого податку

Податок на цукор не такий ефективний, як стверджує ініціатор.

Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації,ініціює введення в Україні податку на солодкі газовані напої. Радуцький посилається на досвід інших країн та рекомендації Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (далі – ВООЗ). Попри красиву риторику про ефективність цього податку, вона більше популістична, аніж підтверджена фактами. 

Ідея податку на цукор виникла в 1930-х роках, коли Данія почала оподатковувати безалкогольні напої та соки. Логіка була зрозуміла: щоб знизити попит на цукор, необхідно підвищувати його ціну. Вища ціна повинна спонукати компанії шукати дешеві замінники цукру, а споживачі двічі подумають, перш ніж купувати солодкі продукти з міркувань бюджету. Зібрані податки потім можуть бути використані для збільшення фінансування громадського здоров’я для лікування діабету або інших захворювань, спричинених споживанням цукру. Але як часто стається в публічній політиці, податок на цукор працює не так, як гадалось.

Податок на цукор доведеться платити українським споживачам, а зокрема сім’ям з низькими доходами. Згідно з дослідженням 2018 року, проведенимUS Tax Foundation, люди з низьким рівнем доходу, як правило, споживають більше солодких напоїв, ніж люди з високими доходами. У Мексиці, де діє податок на цукор, 62% надходжень, сплачуються сім’ями з низькими доходами.

Податок на цукор є дуже сумнівним способом вплинути на поведінку споживачів. Одне дослідження показало, що 62% британських споживачів (Британія ввела податок на цукор у 2018) жодним чином не змінили свою споживчу поведінку через податок на цукор. 

Крім того, податок на цукор має сильний ефект заміщення. Ефект заміщення полягає в тому, що споживачі вибирають дешеві альтернативи подібним продуктам з високою ціною. Якщо солодкі напої зростають у ціні, споживачі, як правило, переходять на інші продукти, які містять менше цукру, але насправді не є більш здоровими, наприклад алкоголь. Дослідження в Journal of Epidemiology and Community Health, проведене з січня по грудень 2013 року, показало, що вища ціна на дієтичні напої/напої з низьким вмістом цукру призвела до збільшення продажів пива, сидру та вина. У Франції податок на цукор призвів до незначного зменшення споживання солодких газованих напоїв. Водночас продаж соків та інших безалкогольних напоїв значно виріс (на 7.2% i 15% відповідно). Такими ж були наслідки податку на цукор в Каталонії.

Надмірне споживання цукру є лише однією складовою нездорового способу життя, яке призводить до низки проблем зі здоров’ям. Так, наприклад, лише 30,8% українських міських підлітків (45,4% хлопчиків і 21,4% дівчат) ведуть активний спосіб життя (займаються фізичною активністю принаймні 60 хвилин щодня). Податком на цукор цю проблему не вирішиш – а створенням сприятливого середовища для заохочення актвиного способу життя, як зробила влада Амстердаму, можливо.

Пан Радуцький також стверджує, що більшість країн спрямовують гроші зібрані з податку на цукор на фінансування системи охорони здоров’я, але це не так. Минулого тижня британські активісти звинуватили британський уряд у використання цих грошей не за призначенням. Чи можемо ми тоді надіятись, що в Україні буде інакше?

Податок на цукор – це абсурдна патерналістична ідея. Треба заохочувати особисту відповідальність, а також відповідальність батьків за здорове виховання дітей, адже такий підхід дає більш довготривалі плоди, а не намагатись силою змінити поведінку. Якщо ми презюмуємо, що споживачі настільки інфантильні, що вони не знають, що їсти багато цукру то погано, то як ми тоді можемо думати, що вони вміють приймати правильні рішення як виборці?

Originally published here

Triggered: Real COVID-19 stats & Consumer Choice Center

Cory Morgan’s guests on this episode, Melissa Mbarki of the McDonald Laurier Institute, and David Clement of the Consumer Choice Center. Cory also rants on the need for real COVID-19 hospitalization numbers.

Watch the interview here

Too many government mandates hurt Pennsylvania businesses

Pennsylvania has garnered a great deal of media attention over the last two years concerning restaurant revoltselusive event gatherings, and parental protests. And with Pennsylvania ranking in as the 5th most populous state, distinct perspectives and positions are par for the course.

Indeed, PA business owners have not shied away from making their preferences and opinions known – and this is a good thing. Individuals and their interests are what have historically powered America’s economic advancements through decentralized decision-making, grassroots initiatives, and an entrepreneurial mindset.

In Warren Buffet’s 2021 annual letter to Berkshire Hathaway shareholders, he made it clear that he banks on American ingenuity:

“Success stories abound throughout America. Since our country’s birth, individuals with an idea, ambition and often just a pittance of capital have succeeded beyond their dreams by creating something new or by improving the customer’s experience with something old.”

Buffet’s statement highlights two key factors for a successful marketplace – individual choice and an improved customer experience. And it is precisely these two aspects that put business owners on high alert when any new policy may impede either.

Yet, as the new year approaches, new policies are coming into play for some parts of PA.

Philadelphia will be rolling out a vaccine mandate on January 3 for indoor dining experiences. The mandate applies to places like bars, sport venues, and eateries but it doesn’t impact other places where eating may take place such as childcare settings, soup kitchens, and congregated care facilities. The mandate also applies to anyone over the age of 5, and this may prove problematic for those who booked a Philly getaway and are coming from a country where the vaccine has not yet been approved for children (the standard in Europe is for those over the age of 12).

Unlike Philly, Pittsburgh is leaving the vaccination verification up to business owners regarding whether they wish for customers to provide proof or not. For some restaurants, the requisite of requiring patrons to be vaccinated hasn’t hampered business – actually, in some instances, it has helped.

Essentially, Pittsburg is playing a waiting game to see how Philly fares and even what restaurants will require on their own accord. Pitt’s approach allows consumers to choose which retailers and restaurants they wish to frequent, while business owners can choose what policies they wish to enact. It is up to the customer and company to determine how much risk they are comfortable with, and really that is what it all comes down to – determining the hazard present and considering the tradeoffs involved.

When too much emphasis is placed on the hazard aspect, though, blanket bans are often applied from on high, which can sometimes have regrettable results.

David Clement, the North American Affairs Manager for the global think tank Consumer Choice Center, has identified several existing policies, as well as policies being proposed, where the trade-offs simply are not worth the application of risk-based regulations.

An easy analogy Clement uses to illustrate the matter is sun exposure. Although too much can be harmful to one’s health, it would be ill-advised to avoid sunlight altogether since there are beneficial elements derived from the sun’s rays.

With this in mind, one of the cases Clement notes within a policy report is the use glyphosates. Glyphosates are currently under scrutiny in Pennsylvania, but a blanket ban seems counterintuitive given the benefits derived from its use – such as ensuring farmers can have a successful harvest and keeping invasive species at bay. High yield crop productions allow for a greater supply to be brought to market, which then means consumers (and restaurateurs) have more healthy options at a lower cost.

Although traces of glyphosates are found in certain foods and beverages, it is important to keep in mind that traces won’t result in tragedies, and ample evidence attests to this fact.

Clement notes how the German Federal Institute for Risk Assessment determined that “in order for glyphosate residues in beer to constitute a health risk, a consumer would need to drink 1,000 liters in one day.” One thousand liters equals 264.172 gallons, and despite Pennsylvania being a bulging hub for craft breweries, consumption to such a degree would be toxic regardless of the presence of glyphosates.

Just like with sunlight, it is the amount that matters – and it is also the individuals involved and the situation at hand. Indeed, some people can down a few more beers than others or partake in a full day of sunbathing without worry, and this is why mitigation efforts mustn’t be made by a centralized power player that is to a large extent separated from the day-to-day aspects of events or actions.

In the New Year, public officials would do well to remember dollar bills from consumers are more powerful in the mind of businesses than House bills from bureaucrats; and as in the words of Elon Musk, it may be best for government to simply “get out of the way” to allow for a 2022 business rebound in PA.

Originally published here

Scroll to top