Нам знадобилося 75 років, щоб відновити свободу в деяких частинах Європи після тоталітарних жахів Другої світової війни та менше трьох тижнів, щоб знову поставити її на коліна. З коронавірусом на задньому плані, по Європі проносяться тривожні ерозії свободи слова та засобів масової інформації.

Так, минулого тижня парламент Угорщини прийняв закон, який дозволяє лідеру націоналістичного руху країни Віктору Орбану керувати країною безстроково. Закон дає змогу уряду Орбана ув’язнити будь-кого, хто оприлюднив помилкові факти, що заважають “успішному захисту” охорони здоров’я, або можуть створити “плутанину або заворушення”, пов’язані з коронавірусом. Така велика свобода розсуду з боку влади — це смертний вирок свободі слова, що є наріжним каменем демократії.

Віктор Орбан

Свобода слова відіграє найважливішу роль у встановленні відповідальності між урядом та його електоратом, а також забезпечує існування недискримінаційного взаємного потоку спілкування. Коли уряди монополізують цю свободу, демократія — в небезпеці. Віктор Орбан обрав правильну ціль. Навіть незважаючи на те, що Орбан запевняє, що ці закони будуть зняті, коли пандемія закінчиться, політичне минуле Орбана свідчить про протилежне. З часу своєї перемоги у 2010 році Орбан посилив державний контроль над засобами масової інформації, щоб придушити будь-яку опозицію та поетапно підірвати систему стримувань та противаг. “Демократія не обов’язково є ліберальною; Навіть коли державна політика не є ліберальною, вона все ще може бути демократією”, — вважає Орбан.

З такою проблемою зіткнулась не лише Угорщина. У Сербії постанова уряду про централізацію інформації під час надзвичайної ситуації з коронавірусом стала причиною арештів. Першого квітня після повідомлення про дефіцит захисного медичного обладнання, доступного для персоналу медичного центру в Сербії, сербська журналістка Ана Лалич була затримана. Лалич звинуватили у громадських заворушеннях за поширенні неправдивих новин під час надзвичайної ситуації.

Анна Лалич

У Польщі Міністерство охорони здоров’я заборонило медичним консультантам ділитись незалежними висновками щодо епідеміологічної ситуації, стану лікарень та методів захисту від інфекції. За поширення аналогічної інформації лікарів можуть звільнити.

Словенія та Чехія повністю заборонили присутність журналістів на офіційних прес-конференціях. Словенська журналістка, яка подала запит про вжиті урядом заходи щодо боротьби з пандемією, стала об’єктом розмитої кампанії ЗМІ, близької до політичної партії, яка очолює урядову коаліцію, за словами комісара з прав людини Ради Європи Дуни Міятович.

Вільні вибори є ключовою рисою демократичних режимів, але самі по собі є недостатніми. Справжня демократія не може існувати без громадянських прав і, зокрема, права на опір через протести, свободу слова та вільні ЗМІ. 

І на даний момент тяжко уявити кращий привід для швидкого поширення неліберальних ідей, ніж надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров’я.

Віктор Орбан / Фото Reuters

Неліберальні уряди вкладають стільки грошей в пропаганду не просто так. Корінь їхньої сили полягає у штучно створених і страхітливих потужних розповідях, які неодноразово і послідовно поширюються, піддаючи цензурі кожен голос незгоди. Свобода вираження поглядів є для демократії тим самим, чим право приватної власності є для економіки. Монополізація одного з них веде до смерті демократії.

Тому вся Європа опинилася в глухому куті. З одного боку, ця пандемія може відвернути нас від неліберальних ідей навіки.

З іншого боку, цей кошмар може перетворитися на постійну реальність Європи, надавши урядам карт-бланш для прийняття суворих законів. Важко придумати більш ефективний спосіб придушити будь-яку потенційну непокору, ніж через використання страху за своє здоров’я. Завдяки високій трансмісивності коронавірусу, цей страх включає також батьків, друзів і буквально всіх дорогих нам людей. Це надає неліберальним урядам можливість маскувати свої тоталітарні ідеї як частину екстрених заходів для припинення пандемії. 

Демократія вкорінюється у свободі слова та медіа, і ми маємо її захищати за будь-яку ціну.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org