Восьмого січня, під кінець різдвяних свят, в Україні почався другий локдаун. Постановою Кабінету Міністрів від 9-го грудня 2020-го року було встановлено перелік обмежувальних заходів на період локдауну, серед яких, наприклад, заборона діяльності кафе, барів, та ресторанів та різного роду закладів культури та спорту.

Однак, найбільш контроверсійною стала заборона купівлі-продажу товарів, які не були визначені як такі що є першої необхідності. Тобто під час локдауну українські споживачі не можуть купити товари, які не відносяться до продуктів харчування, лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни, засобів зв’язку, ветеринарних препаратів, кормів.

«Для мене знайомство з новими правилами локдауну почалось дуже несподіано в магазині АТБ, коли я побачила такі товари, як колготи, сміттєві пакети та освіжувачі повітря заклеяними стрічкою. Звичайно, український уряд не є інноватором, адже схожі заборони існували або досі існують по всій Європі. Але, як завжди, ми взяли те, що роблять розвинуті країни і спаплюжили це», — коментує менеджер з досліджень Consumer Choice Center Марія Чапля.

Крім закладів харчування і культури які і так зазнали багато збитків через карантинні заходи, в програші так само опинився вибір споживачів. Сама по собі ситуація з неможливістю купити ті самі мішки для сміття є просто абсурдною, адже саме продукти харчування є зазвичай причиною довгих черг, а не колготи чи книжки. Тобто, локдаун б’є по вибору меншості споживачів, які прийдуть до супермаркету, щоб купити товари, які не речами першої необхідності. Чи є це справедливо? Hi. І, напевно більше до теми, чи сприятиме це якось покращенню ситуації з ковідом? Ні.

«Якщо коротко, то цінність — суб’єктивна, а тому те, все, що для одного споживача є необхідним не може бути визнане таким, що ним не є. Навіть в час ковіду держава не має права визначати, що має місце бути на поличках супермаркетів, а що ні», — пояснює експерт.

«Локдаун в Україні є економічно невиправиданим, а тому абсолютно недоцільним. Як раніше було підраховано міністерством економіки, в місяць підтримка підприємців в галузях, по яких б’є локдаун обійдеться нашій державі в близько 20 млрд грн. Як для економіки, яка розвивається, це дуже велика сума, яка рано чи пізно транслюється в великі податки для середньостатичних українців та малого бізнесу. Таким чином, погіршуючи стан речей ще більше і зменшуючи економічну свободу якої і так дуже мало. Зупиніть локдаун, врятуйте вибір споживачів і малий бізнес», — підсумувала Чапля.

МІСЬКА ВЛАДА

Думки щодо запровадження локдауну серед місцевої влади розділилися.

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, який торік запам’ятався своїм бунтом проти  центральної влади, що запроваджувала карантин, пообіцяв після різдвяних свят розібратися з додатковими обмеженнями.

«Уряд запроваджує жорсткий локдаун. Але мені здається, що йому насамперед потрібно визначитися, які товари продаватимуться, а які не продаватимуться; які супермаркети працюватимуть, а які — ні. Тому що виходить так, органи місцевого самоврядування знову повинні на себе брати і вирішувати. На тлі нинішнього зниження кількості хворих, я вважаю, що запровадження жорсткого локдауну не на часі. У Черкасах немає великого скупчення людей, захворюваність контрольована», — заявив він 6 січня під час онлайн-звернення у Facebook.

У коментарі медіа міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який раніше вирізнявся незгодою жорстким карантинним рішенням уряду, повідомив, що нині місто дотримуватиметься локдауну.

«Те, що не забороняє урядова постанова, працюватиме у місті. Це — громадський транспорт, різдвяний каток, дитячі садочки та інше. Що стосується роботи непродуктового ринку, то, на жаль, своїм рішенням ми не можемо нічого відмінити. Раніше намагалися щось роботи, але були заведені кримінальні справи і доводилося закривати роботу ринків. Тож під час цього локдауну нікого не наражатимемо на небезпеку. До речі, на рівні Асоціації міст України не погоджувалося рішення про запровадження посиленого карантину. Взагалі я проти посилення карантинних обмежень у нинішніх умовах. Адже в Івано-Франківську різко зменшилася «ковідна» статистика. Приміром, 5 січня у місті зафіксували 16 нових випадків Covid-19. Це дуже мало, оскільки був час, коли за добу виявляли 450-500 хворих з коронавірусом», — зазначив він.

Марцінків додав: на 1 грудня 2020 року бюджет Івано-Франківська втратив 220 млн грн через епідемію Covid-19, що становить майже 10% від усього бюджету міста.

БІЗНЕС

«Карантин 2020 частково вже загартував український бізнес та підготував нас до нових реалій. Ми розуміємо, що завдання номер один для всіх лідерів — забезпечити безпечні умови праці для своїх співробітників, частково перевести процеси в онлайн та стартувати робочий рік» — коментує бізнесмен Василь Хмельницький.

Він радить,  мінімізувати витрати, менше ризикувати грошима та шукати нових постачальників з більш вигідними умовами. «Якщо ви орієнтовані на імпорт — намагайтесь знайти українські аналоги. Їх немає? Якщо є попит на ринку на цей товар, для вас це хороша можливість самому почати його виробляти»? — говорить Хмельницький.

«Робіть усе можливе, аби зберегти та мотивувати вашу команду. Люди — головне в бізнесі. Домовтесь про зменшення оплати на період карантину але компенсуйте різницю, коли все налагодиться. І уникайте песимістів, які постійно скаржаться на карантин та кризу, ваш успіх залежить і від настрою. І, найголовніше, що б не відбувалось — будьте завжди чесними та відкритими, дотримуйтесь зобов’язань. Зі співробітниками, партнерами, кредиторами. Карантин пройде, а  репутація залишиться», — резюмує підприємець.

Originally published here.