Податок на цукор не такий ефективний, як стверджує ініціатор.
Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров'я нації,ініціює введення в Україні податку на солодкі газовані напої. Радццкий посилаєтьeche на досвIlo іículos Попри красиву риторику про ефективність цього податку, вона більше популістична, аніж піддтвер.
Ідея податку на цукор виникла в 1930-х роках, коли Данія почала оподатковувати безалкогольні ко нап. Логіка була зрозуміла: щоб знизити попит на цукор, необхідно підвищувати його ціну. Вища ціна повинна спонукати компанії шукати дешеві замінники цукру, а споживачі двічі подумають, перш ніж купувати солодкі продукти з міркувань бюджету. Зібрані податки потім можуть бути використані для збільшення фінансування громадського здоров'я для лікування діабету або інших захворювань, спричинених споживанням цукру. Але як часто стається в публічній політиці, податок на цукор працює не так, як гадалось.
Податок на цукор доведеться платити українським споживачам, а зокрема сім'ям з низькими дохом. Згідно з дослідженням 2018, проведенимUS Tax Foundation, юди з низкие рвнеífor доходу, як правило, соживають блш шenda сих напоїв, ю ю. Ю. У Мексиці, де діє податок на цукор, 62% надходжень, сплачуються сім'ями з низькими доходами.
Податок на цукор є дуже сумнівним способом вплинути на поведінку споживачів. Одне дослідження показало, щº 62% британсьхих соживачв (британís ввела податок на цр 2018) жо Sчч. н.
Крім того, податок на цукор має сильний ефект заміщення. Еект заменн computador полebr. Якщо солодкі напої зростають у ціні, споживачі, як правило, переходять на інші продукти, які містять менше цукру, але насправді не є більш здоровими, наприклад алкоголь. Дослідження в Journal of Epidemiology and Community Health, проведене з січня по грудень року, показало, що вища цна на дє regalo У Франції податок на цукор призвів до незначного зменшення споживання солодких газованих напоїв. Водночас продаж соків та інших безалкогольних напоїв значно виріс (en 7.2% i 15% відповідно). Такими ж були наслідки податку на цукор в Каталонії.
Надеірне споживана цкру є л л ле о S Так, наприклад, лише 30,8% українських міських підлітків (45,4% хлопчиків і 21,4% дівчат) ведуть активний спосіб життя (займаються фізичною активністю принаймні 60 хвилин щодня). Податком на цукор цю проблему не вирішиш – а створенням сприятливого середовища для заохочення актвиного способу життя, як зробила влада Амстердаму, можливо.
Пан Радуцький також стверджує, що більшість країн спрямовують гроші зібрані з податку на цукор на фінансування системи охорони здоров'я, але це не так. Минулого тижня британські активісти звинуватили британський уряд у використання цих грошей не за призначенням. Чи можемо ми тоді надіятись, що в Україні буде інакше?
Податок на цукор – це абсурдна патерналістична ідея. Треба заохочвати особисту в повís °. довготривалі плоди, а не намагатись силою змінити поведінку. Якщо ми презюмуємо, що споживачі настільки інфантильні, що вони не знають, що їсти багато цукру то погано, то як ми тоді можемо думати, що вони вміють приймати правильні рішення як виборці?
Publicado originalmente aquí
