fbpx

Science

ente rarse

La nueva herramienta contra la lucha de los virus, la edición genética: en qué consiste y por qué deberíamos estar entusiasmados con esta nueva tecnología?

Actualmente, la humanidad está atravesando un gran desafío impuesto por el Coronavirus. Las fronteras están siendo cerradas, las aerolíneas suspendiendo sus operaciones y algunos negocios cerrando sus puertas.

Simultáneamente, científicos, investigadores y profesionales de la salud se encuentran arduamente trabajando en nuevos tratamientos que permitan encontrar pronto una solución a la pandemia producida por el COVID-19.

Probablemente, lidiar con el coronavirus y sus consecuencias debe ser uno de los retos más grandes que el mundo contemporáneo ha enfrentado en las ultimas décadas. Sin embargo, no será el ultimo virus que debamos enfrentar.

Por tal motivo, se vuelve importante abrazar a las biociencias y permitir una mayor apertura a la aplicación de métodos de alteración de genes.

Para comprender mejor las ventajas que brinda la biociencia y cómo esta puede mejorar considerablemente nuestra calidad de vida, revisaremos las cuatro alternativas más comunes para alterar los genes de una planta o animal:

X- Men (Dr Charles Xavier) – Mutaciones naturales/espontáneas

20th Century Fox
20th Century Fox

Las mutaciones per se suceden de manera regular en la naturaleza. Fue justamente de esta manera que unos aminoácidos terminaron siendo seres humanos luego de unos miles millones de años. La evolución biológica puede suceder justamente gracias a este tipo de mutaciones. Las mutaciones naturales suceden de manera aleatoria o son causadas por factores exógenos como la radiación (p. ej. el sol). Para los amantes de los cómics entre nosotros, las mutaciones que tienen lugar en “X-men” son un ejemplo de mutaciones naturales, debido a que (en muchos casos) ocurren de manera espontánea.

Hulk – Mutaciones por exposición (mutágenos)

Imagen de Alexander Gounder en Pixabay
Imagen de Alexander Gounder en Pixabay

Una de las formas más comunes de manipular semillas es a través de la exposición a la radiación y esperar a mutaciones positivas (p. ej. una resistencia mayor a plagas). Este método es muy común desde 1950 y es un método bastante preciso en la búsqueda de obtener plantaciones más resistentes o agradables para el consumo. Sin embargo, requiere de miles de intentos para obtener un resultado deseable. Este método es ampliamente utilizado y legal en gran parte de los países. En nuestro universo de cómics, Hulk seria un buen ejemplo de este tipo de mutaciones causadas por la radiación.

Spiderman- Organismos genéticamente modificados (transgénicos OGM)

Imagen de djedj en Pixabay
Imagen de djedj en Pixabay

El método utilizado para la creación de organismos genéticamente modificados (OGM) suele ser temido por muchos. El procedimiento se basa en insertar los genes de una especie en otra especie. En la mayor parte de los casos, las plantaciones de transgénicos OGM han sido inyectadas con la proteína de otra planta o bacteria que permite a la plantación o cosecha desarrollarse de manera más acelerada o resistente hacia ciertas plagas.

Otros ejemplos pueden palparse en el cruce del salmón con la tilapia que permite al salmón crecer de manera mucho más acelerada. Un ejemplo a nivel de los cómics para este caso es Spider-man, mejor conocido como el “hombre araña”. Luego de ser mordido por una araña, puede escalar rascacielos y desarrollar una agilidad sobrehumana gracias a su potenciado ADN aracno-humano (transgénico).

GATTACA / La Ira de Khan- Edición genética (las tijeras de la biociencia)

Screenshot de Star Trek: La ira de Kahn | https://www.espinof.com/criticas/especial-star-trek-star-trek-2-la-ira-de-khan-de-nicholas-meyer
Screenshot de Star Trek: La ira de Kahn | https://www.espinof.com/criticas/especial-star-trek-star-trek-2-la-ira-de-khan-de-nicholas-meyer

Super villanos libre de gluten: La edición genética no se trata de super humanos, sino de mantenernos y darnos una vida saludable

Este método puede llevarse a cabo en personas adultas que se encuentra vivas, lo cual significa una gran oportunidad sobre todo para aquellos que sufren trastornos genéticos. La edición genética permite “reparar” los genes en organismos vivos. Este método también es miles de veces más preciso que el método de bombardear con radiación. Algunos ejemplos son la desactivación del gen responsable de generar el gluten en el trigo: el resultado es trigo sin gluten para celiacos.

Existen varios métodos utilizados en la edición genética. Uno de los más populares estos días es aquel llamado CRISPR Cas-9. Estas “tijeras” son usualmente bacterias reprogramadas para transmitir un nuevo gen o desactivar genes no deseados.

Muchas novelas de ciencia ficción y películas nos muestran un futuro en el cual podemos desactivar defectos genéticos y curar a las personas de enfermedades catastróficas. Algunos ejemplos de historias de este tipo donde métodos similares al CRISPR han sido utilizados son GATTACA-La Ira de Khan, Start Trek o la serie Expanse donde la edición genética juega un rol crucial en desarrollar plantaciones para ser cultivados en el espacio.

Qué relación tiene todo esto con el Coronavirus?

Biólogos sintéticos han comenzado a utilizar CRISPR para recrear de manera artificial partes del coronavirus en un intento de producir una vacuna en contra de esta afección del sistema respiratorio para desarrollarla de manera masiva y rápida.

Gracias a la combinación de simulaciones computarizadas con inteligencia artificial, este proceso acelera la producción de una vacuna de años a cuestión de meses. De igual forma, en tiempos de crisis las instituciones encargadas de aprobar nuevas pruebas y procedimientos para este tipo de tecnología como la DEA en los EEUU han demostrado estar a la altura de las circunstancias.

El CRISPR permite también identificar genes específicos en un virus. Esto ha permitido a los investigadores construir de manera rápida y sencilla tests para ser utilizados en los pacientes con coronavirus.

En el largo plazo, la edición de genes nos permitiría ampliar la inmunidad que poseemos los seres humanos para alterar nuestros genes y convertirnos más resistentes a los virus y las bacterias.

Esta no será la última crisis

Mientras el coronavirus pone a prueba nuestra sociedad contemporánea, también necesitamos ser conscientes de que este no será el último patógeno que tendrá el potencial de matar millones de personas. Si no contamos con mucha suerte, el COVID-19 podría tener alguna mutación que lo haga mucho más difícil de combatir.

El próximo virus, hongo o bacteria letal podría estar a la vuelta de la esquina. Por este motivo, debemos adaptarnos y aceptar las nuevas innovaciones en biotecnología y evitar bloquear las investigaciones genéticas que están teniendo lugar y la aplicación de sus resultados.

En estos momentos, varias prohibiciones se encuentran en vigencia bloqueando la posibilidad de utilizar innovaciones como la del CRISPR en pacientes alrededor del mundo. Debemos repensar aquella hostilidad que existe hacia la ingeniería genética y aceptarla por lo que es, una alternativa prometedora para nuestra supervivencia. Para ser franco, siempre nos encontramos en aquella disyuntiva entre nuevas enfermedades que aparecen y la necesidad de implementar herramientas innovadoras como el CRISPR que podrían salvar millones de vidas.

by Julio Clavijo

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Comment Central

In Africa, a locust plague is seriously endangering food security

As Europe is dealing with Coronavirus, Africa is looking at the most devastating locust plague in decades, argues Bill Wirtz

Europeans are panic-buying in the supermarkets around the continent – toilet paper, pasta, and many other items that people fear will soon be out of stock. The retailers are being overrun, but the only real shortage is that of staffers bringing stock back into the shelves. The harvest hasn’t been bad, European toilet paper is produced in Europe, and all delivery companies need to do is work extra shifts (not bad news for the workers in these economically unstable times). In comparison to Africa, Europeans don’t need to worry about food supply.

What is happening on the African continent at the moment, surpasses the wildest nightmare of any European consumer, and should give us a moment to think about agricultural technology and crop protection.

Billions of locusts are swarming East Africa and parts of South Asia, in the worst pest swarm in 25 years. These insects eat the equivalent of their own body weight every day, giving them the potential to grow one hundredfold by the month of June. With countries such as Saudi Arabia, Pakistan, Iran, India, Kenya, Uganda, Somalia, and Yemen already massively affected, and the plague able to reach Turkey shortly, this crisis is set to affect a billion people by the end of spring.

The United Nations’ Food and Agriculture Organisation (FAO) has requested aid of $138 million to tackle the crisis, but with COVID-19 paralysing Europe, it is unlikely that the issue will generate much attention in the coming weeks.

In February, China announced that it was sending experts to Pakistan to try and deploy 100,000 ducks to fight locusts. Even though ducks are known to devour more than 200 locusts a day (while chickens only eat 70), an animal-based solution remains dubious at best. A genuine way to fight this plague is chemical crop protection, more specifically insecticides. But that comes with certain political baggage.

In order to fight these insects, farmers in Africa and Asia are using insecticides such as fenitrothion and malathion. Countries such as India have imposed restrictions on these chemicals, allowing use only in times of plagues. The downside of this kind of legislation is that reduced general use creates shortages in times of need – the supply of both conventional and biopesticides is low, as demand is met on specific orders from governments and farmers. In the European Union, the use of fenitrothion and malathion is illegal in all circumstances, which excludes the possibility of quickly supplying farmers in need.

Such crop protection tools are and have long been controversial in Europe. Environmentalist groups have slandered chemicals and their manufacturers in the media, misinforming the public over safety features and the reality of farming. Without pest control, Africa and Asia would have had much more problematic food insecurities in the past. The solution lies in scientific research, and the abilities of farmers to use the tools they need.

Just last month, the Nigerian Biosafety Management Agency (NBMA) approved the commercial release of genetically modified cowpea, a variety resistant to the Maruca pod borer, an insect that destroys crops. To combat locusts, genetic engineering is also an important tool: gene editing through CRISPR/Cas9 can fight locust plagues by inducing targeted heritable mutagenesis to the migratory locust. In plain English: gene-editing technology could be used to reduce the number of certain insects that eat crops in Africa and Asia. Genetic engineering will also reduce our need to use certain chemical crop protection tools, which need precise application in order not to pose a threat to human health.

In order for innovation to take place, we need to embrace scientific research, and not stigmatise the use of modern crop protection tools.

There is a growing trend in civil society advocacy that promotes using no pesticides, no synthetic fertilisers, and no genetic engineering. This approach does not reflect the reality of what farmers in many countries in the world need in order to successfully produce food.

As climate change alters areas in which certain insects are present, Europe too will be confronted with this debate in a way that will be politically uncomfortable. In that situation, the ostrich head-in-sand tactic will not be the answer.

We need bold advocates for biotechnology in the interests of farmers and consumers around the world.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Bad Boys of the Private Sector turn into Angels

The ‘Bad Boys’ of the Private Sector turn into Corona-Angels

In light of the Corona virus, businesses that are usually on the top of politicians’ lists to be taxed, regulated, nationalized, or shut down are demonstrating how much value they produce for society.

LES ENFANTS D’ABORD!

Alors que la chloroquine a relancé le débat sur les protocoles et les publications médicales, une prestigieuse revue scientifique s’intéresse à tout autre chose…

Un récent rapport de la revue scientifique The Lancet, « A Future for the World’s Children? » [« Un avenir pour les enfants du monde ? », NDLR.], est une fois de plus une apologie en faveur de l’Etat-nounou. Ne souffrant aucune remise en question, cette publication en devient une véritable parodie.

Ces dernières années, The Lancet a eu la réputation d’approuver certaines des politiques les plus interventionnistes et paternalistes qui soient. Des restrictions publicitaires à la taxation des boissons sucrées, pour The Lancet, il n’existe pas de sujet où l’Etat ne doit pas intervenir pour éduquer ou punir la population… pour son propre bien.

Dans un récent numéro, la revue médicale s’attaque à la publicité pour les enfants, qu’elle considère comme une menace majeure.

Jeune public

Dans ce rapport, le rédacteur en chef du Lancet, Richard Horton, s’adresse aux décideurs politiques dans un communiqué de presse en disant que le marketing pour les cigarettes, les cigarettes électroniques, l’alcool et la malbouffe aggrave les problèmes de santé publique.

Le rapport demande l’ajout d’un protocole facultatif à la convention des Nations unies relative aux droits de l’enfant, qui obligerait les gouvernements à réglementer ou à interdire la publicité des boissons sucrées et de l’alcool qui serait susceptible d’être vue auprès d’un jeune public.

Horton explique :

« Nous vivons dans une économie basée sur les énergies fossiles, la consommation et la production, qui crée les conditions qui vont nuire à la santé des enfants. […] Je pense qu’aucun d’entre nous ne souhaite que cela soit le monde que nous sommes en train de créer. »

L’affirmation du Lancet selon laquelle les entreprises commercialisent délibérément des aliments malsains et d’autres vices aux enfants est difficile à saisir. En lisant ce genre de commentaires, les lecteurs pourraient se demander si les compagnies de tabac ne chercheraient pas à glisser leurs cigarettes directement dans les poussettes. Rien de tel ne s’est évidemment produit jusqu’à présent.

Le Lancet condamne également le fait que les enfants soient soumis à la publicité pour l’alcool lors des manifestations sportives. Il explique que lors des spots publicitaires lors d’émissions sportives, il y a régulièrement des publicités pour la bière ou les spiritueux, qui sont vues par des enfants alors que ces produits leur sont interdits.

En substance, les chercheurs affirment que TOUTE publicité susceptible d’être vue par un enfant ne devrait pas contenir de produits dangereux. Ce qui signifie que mise à part quelques rares exceptions, comme les projections dans les salles de cinéma pour les plus de 18 ans, cette interdiction frapperait la quasi-totalité des publicités.

Stop à la condescendance

Il est également absurde que The Lancet s’oppose à la publicité pour les produits à risques réduits tels que les cigarettes électroniques.

En effet, les recherches de ce même journal ont montré que dans certaines régions du monde (comme la Nouvelle-Zélande) la vape a remplacé le tabagisme chez les jeunes, pour un bénéfice sanitaire évident.

De plus, en dehors des nouvelles plateformes et des réseaux sociaux, les publicitaires ne peuvent guère discriminer leurs audiences. Ces interdictions n’auraient pour seul effet que de réduire grandement les revenus des supports publicitaires traditionnels (journaux, affiches, cinéma…), déjà en grande difficulté, au profit des grandes entreprises de l’internet.

Dans l’ensemble, les consommateurs ne devraient pas être traités avec condescendance par des interdictions de publicité. C’est le rôle des parents et des services scolaires d’apprendre aux enfants à faire la part des choses et à devenir des êtres autonomes et responsables. L’idée de donner de tels pouvoirs au gouvernement revient à chercher à maintenir les citoyens dans l’enfance et l’irresponsabilité.

Suivre les conseils du Lancet, c’est avant tout suivre une position idéologique en faveur de la création d’un Etat paternaliste « omniscient », dont l’objectif est de réduire la liberté de choix des consommateurs.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

countrepoints

L’Allemagne s’ouvre au génie génétique. Et la France ?

La ministre fédérale allemande de l’Agriculture a du flair et est du côté de la science lorsqu’il s’agit de la question des ciseaux génétiques. Et à juste titre.

En 2012, le professeur Thorsten Stafforst et son équipe de l’université de Tübingen en Allemagne ont découvert qu’il était possible de modifier les gènes, en combinant des enzymes avec des brins d’ARN manipulés.

Outre l’acide ribonucléique (ARN), d’autres méthodes sont désormais utilisées dans le domaine du génie génétique, la plus connue étant probablement les ciseaux à gènes CRISPR (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats). Pour certains, il s’agit d’un simple casse-langue, pour d’autres, d’une avancée vitale pour la médecine et l’agriculture.

LE GÉNIE GÉNÉTIQUE DANS LE DOMAINE MÉDICAL

D’un point de vue thérapeutique, le génie génétique est prometteur dans la lutte contre le cancer.

Des scientifiques américains ont combiné deux approches innovantes : le CRISPR, qui implique la réécriture de l’ADN, et la thérapie des cellules T, qui utilise les cellules dendritiques (les cellules tutélaires) du système immunitaire pour détruire les tumeurs.

Trois patients ont reçu des versions modifiées du CRISPR de leurs propres cellules l’année dernière. Malheureusement, les patients ne pouvaient pas être soignés avec succès, mais la recherche vaut son pesant d’or. Surtout, il a été démontré que le CRISPR peut être utilisé en toute sécurité comme traitement. Aux États-Unis en 2017, deux nourrissons de 11 et 18 mois ont été traités avec succès grâce à la thérapie cellulaire moderne.

LE GÉNIE GÉNÉTIQUE DANS LE DOMAINE DE L’AGRICULTURE

Le génie génétique dans le domaine de l’agriculture est tout aussi prometteur.

L’année dernière, des chercheurs de l’université de Wageningen aux Pays-Bas ont réussi à produire du blé sans gluten en éliminant les gènes responsables du gluten grâce au CRISPR.

C’est une nouvelle prometteuse pour des millions d’Européens souffrant de la maladie cœliaque.

LE GÉNIE GÉNÉTIQUE DANS LE DOMAINE ALIMENTAIRE

Entretemps, des bananes résistantes aux champignons ont été créées en Belgique, mais le projet a perdu son financement à la suite d’une décision de la Cour de justice de l’UE à Luxembourg (CJE).

La CJCE a décidé en 2018 que le génie génétique relève de la définition des organismes génétiquement modifiés (OGM) et est donc de facto interdit par la directive OGM de 2001. Cette décision a été, et continue, à être constamment critiquée.

Depuis, des étudiants de l’université de Wageningen ont fondé une initiative citoyenne européenne pour modifier la législation, mais avec de tels sujets scientifiques et un faible intérêt médiatique, les signatures nécessaires manqueront probablement à la fin et le quorum ne sera pas atteint.

Des suggestions positives de changements et de contributions nous parviennent des pays germanophones. L’initiative citoyenne européenne elle-même a été lancée par une Autrichienne et une Allemande, entre autres.

Au sein de l’Autorité européenne de sécurité des aliments (EFSA), c’est l’Autrichien Bernhard Url qui souligne qu’en science, il existe une différence entre danger et risque :

  • le danger décrit la possibilité qu’un événement négatif se produise
  • le risque quantifie la probabilité qu’un événement négatif se produise

Par exemple, l’eau est inoffensive en soi, mais si vous en buvez trop, vous pouvez en subir des effets négatifs. Les rayons du soleil sont tout aussi inoffensifs, mais si vous ne vous en protégez pas correctement, c’est-à-dire si vous en consommez en quantités malsaines, vous pouvez vous brûler. Mais l’affirmation selon laquelle le soleil est cancérigène est fausse.

Cela est important dans le débat sur la sécurité alimentaire, car le principe dit de précaution s’applique dans l’Union européenne. Les opposants au génie génétique affirment que ce principe doit fonctionner car il existe un danger, c’est-à-dire la possibilité que quelque chose de négatif se produise.

La vérité est qu’il s’agit de découvrir dans la pratique la probabilité que cet événement se produise et de décider ensuite au cas par cas. Si le principe de précaution devait être appliqué de manière cohérente à l’eau et au soleil, par exemple, ces deux éléments vitaux devraient être interdits.

La ministre fédérale allemande de l’Agriculture, Julia Klöckner, est ouverte au génie génétique dans l’agriculture. Elle a déclaré à l’agence Reuters :

Mettre le génie génétique vert classique dans le même tiroir que le CRISPR/Cas est, à mon avis, incorrect sur le plan des faits.

Le ministre de la CDU, le parti d’Angela Merkel, a adressé des propos chaleureux au sujet de la CRISPR lors de la Semaine verte à Berlin. Les agriculteurs devraient avoir accès à des méthodes progressistes. Lors du Forum mondial pour l’alimentation et l’agriculture (GFFA) qui s’est tenu à Berlin en janvier, les représentants du ministère fédéral de l’Agriculture ont ouvertement soutenu le nouveau génie génétique, tandis que les représentants de l’Organisation des Nations unies pour l’alimentation et l’agriculture (FAO) se sont concentrés sur l’agro-écologie et le retour à l’agriculture de base.

Pendant ce temps, les pays comme la Belgique se contentent de rêver d’une agriculture 100 % bio, qui n’est ni soutenable au niveau des ressources ni bonne pour l’environnement. En réalité, l’agriculture biologique émet 58 % de plus de CO2 que l’agriculture conventionnelle. À travers le génie génétique, nous pourrions aussi réduire les ressources nécessaires afin de nourrir le monde. Cette technologie est une occasion à saisir.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Nový vyhledávač informací pro editaci genomu

Nástroj shrnuje právní předpisy pro editaci genomu v oblasti zemědělství, medicíny a tzv. gene drives technologie, která se zaměřuje na boj proti škůdcům.

Nedávno spatřil světlo světa ucelený zdroj informací o editaci genomu – „The Global Gene Editing Regulation Tracker and Index“.

Jde o interaktivní nástroj, který umožňuje přehledně sledovat, jak je v jednotlivých částech světa právně upravena editace genomu a do jaké míry jsou země v tomto směru konzervativní. Tento nástroj vytvořila nezisková organizace „Genetic Literacy Project (GLP)” ve spolupráci s organizací „Consumer Choice Center“.

Nový nástroj shrnuje právní předpisy pro editaci genomu v oblasti zemědělství, medicíny a tzv. gene drives technologie, která se zaměřuje na boj proti škůdcům (např. projekty na eliminaci komárů nebo myší a potkanů). O technikách „gene drives“ jsme mj. psali v  článku „Gene drives, ano či ne?“.

Současně platforma poskytuje přehled, kdy právní předpisy vznikaly, a ukazuje, na kterých produktech a terapeutických metodách státy pracují.

Jelikož se GLP snaží uživatelům poskytnout komplexní informaci, u jednotlivých zemí lze nalézt postoje nevládních organizací, vědců i kritiků k editaci genomu.

Tyto informace snadno napoví, zda je v dané zemi vývoj moderních technologií podporován nebo spíše upozaďován.

Nový vyhledávač informací pro editaci genomu můžete vyzkoušet ZDE.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Activist campaign against synthetic pesticides, fertilizers and GMOs a pending ‘disaster’ for our food supply

‘Farming looks mighty easy when your plough is a pencil, and you’re a thousand miles from the cornfield.’ Those were the prescient words of US president Dwight Eisenhower. Today, debate about farming has been colonized by environmental activists with little regard for the realities of farming.

In January, the 11th Oxford Real Farming Conference was held just a few days after the Oxford Farming Conference. Ironically, while the Oxford Farming Conference features actual professionals from the farming, biotech and retail sectors, the Real Farming Conference objects to this approach. The ‘Real’ conference was established to fight against ‘industrial’ agriculture. Instead of ‘big business’, it hosts farmers alongside eco-alarmists and the likes of Extinction Rebellion. Extinction Rebellion also protested outside the regular Oxford Farming Conference, dressed in bright red, accusing the attendees of killing the planet.

Many eco-warriors take issue with any farming that is non-organic and, in particular, with the use of pesticides and herbicides. Farmers are using herbicides not to upset activists but in an effort to increase crop yields. These products are necessary and safe. They have been approved by medical agencies, food-safety authorities and governments around the globe.

x

What’s more, the kind of organic farming favored by environmentalists is actually bad for the environment. As Chris Bullivant explains on CapX, organic farming produces more greenhouse gases than conventional farming – up to 58 per cent more, in fact.

Nevertheless, the Real Farming Conference promoted an ‘organic transition’ away from the use of copper, plastics and ‘other contentious inputs’. Instead of industrial farming, the conference promotes ‘agroecology’ and ‘peasant farming’ – a back-to-basics approach without synthetic fertilizers, pesticides, GMOs and herbicides.

An agroecological approach would be a disaster for our food supply. Agroecology researchers themselves admit that this form of agriculture would decrease agricultural production by 35 per cent. But no matter. The activists’ goal is the complete annihilation of conventional intensive farming at any cost.

Modern intensive farming techniques have successfully rid most of our farmland of invasive species and other pests. In the face of this obvious success, the opponents of modern farming have had to stoop to questionable science.At an agroecology conference in Kenya last June, one of the featured speakers was conspiracy theorist Tyrone Hayes. His research gave rise to the conspiracy-monger Alex Jones’s infamous claim that atrazine, a widely used herbicide, ‘turns frogs gay’.

Also promoted as a top-tier speaker was Gilles-Eric Séralini, a French biologist and science correspondent for Le Monde (though he was, in the end, a no-show). Séralini is one of the world’s best-known opponents of genetically modified organisms (GMOs). A major anti-GMO study he authored in 2012 has since been retracted and debunked by four government-funded studies (three by the EU and one by France). The scandal became known as the ‘Seralini Affair’. The case against GMOs is based on pseudoscience, but this does not trouble the agroecology movement.

The unfortunate truth is that these agroecology activists are influential. For instance, the head of the UK Soil Association, Gareth Morgan, is regularly quoted in national newspapers. He is agitating for a ban on all pesticides and fertilizers and wants the government to endorse agroecology. Parliament already has an All-Party Parliamentary Group on Agroecology. In 2018, Michael Gove, when he was environment secretary, spoke at the Real Farming Conference.

Farming and our food supply are far too important to be sacrificed to the pet projects of conspiracy theorists and radical environmentalists.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Outside the EU, the UK should set its sights on agricultural innovation

Love or hate it, Brexit offers many opportunities for regulatory overhaul. The recently released UK budget gets rid of the tampon tax, a financial instrument long criticised by the feminist movement (and rightfully so). Another tool of regulation which the European Union has long imposed on Britain should now also be axed: the 2001 directive on genetically modified foods. Especially with the current turbulence looming over financial markets, the UK has an obligation to its citizens to allow for better and cheaper food in the shops. New agricultural technologies can make this a reality.

The directive made genetic engineering for the purpose of agriculture practically illegal. Apart from a set of imports and a very select amount of crops, genetic engineering is itself illegal in the EU. Indeed, the language of the legislation is revealing: by calling these foods “genetically modified organisms” (GMOs) – which is not a scientific description because genetic engineering describes the process, not the end product – the EU showed that its motivations were political, not scientific. Key features stand out in the legislation, for instance in this definition:

“genetically modified organism (GMO)” means an organism, with the exception of human beings, in which the genetic material has been altered in a way that does not occur naturally by mating and/or natural recombination;”

The informed reader might know that crop varieties carrying gene mutations through radiation and chemical treatment would fall under this definition, but they are actually exempt in the same directive. It occurred to the European Union that radioactively treated foods that have existed since the 1950s would be outlawed, and so an exemption was made for this form of mutagenesis. While chemical treatments and radiation are imprecise, newer breeding technologies are not.

And this is where the UK can have an advantage over the sclerotic regulation in the EU. Gene editing, also known as “new breeding technologies (NBT)”, is a newer form of genetic engineering, in which modern technologies (such as gene scissors) are used to edit existing DNA.

Gene editing allows us to either remove, silence or insert genes from within species. This is in contrast to the often criticised transgenesis in which genes of one species are inserted into the DNA of another (hence the slur “Frankenfood”). Gene editing has the potential to make enormous advances for human health and agriculture, through a faster mechanism of editing out undesired genomes. It can be so precise in its genetic engineering, that breeding techniques from the last century appear (and are) random.

We are just at the beginning of discovering precision gene editing but even in its infant stage, it is already the most precise way of eliminating unwanted genes in crops. One example is breeding gluten-free wheat, a blessing for everyone suffering from celiac disease.

In a press release by the European Academies’ Science Advisory Council (EASAC) earlier this month, scientists explain that the current EU rules on genetically modified organisms (GMO) are not fit for purpose anymore. In a court ruling in 2018, the European court of justice had decided that new breeding technologies should be considered as GMOs, and would, therefore, be outlawed in the EU. 

The EASAC explains that current GMO classifications lack a scientific foundation. Robin Fears, head of the EASAC’s biosciences programme explains:

“A lot has happened since the first regulations have been adopted almost 20 years ago. Reform must strengthen the use of scientific evidence and tackle future uncertainties. In parallel, we need a continued and transparent discussion of the critical, including ethical, issues to build trust between scientists and the public.”

As scientists are battling the European Union to change legislation – which is provenly lengthy and hijacked by anti-science campaigners such as Greenpeace – the UK has a unique opportunity to bypass this challenge and scrap the 2001 directive altogether. Westminster could create its own set of rules, allowing for a fast-tracked authorisation process on a case-by-case basis, as opposed to sweeping and unscientific generalisations by Brussels.

In a time of economic uncertainty, genetic engineering gives us the opportunity to make food safer, cheaper and more affordable. Evidence shows that genome editing has benefits for nutrition and productive, low-pesticide and resource-conserving agriculture. If the government seeks to combine its efforts for improved purchase power, while reducing its CO2 emissions and cutting (now necessary) crop protection tools, then it should look to cut red tape on vital agricultural technology.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Schimmelpilzgifte, nein danke!

Titelbild

Umweltaktivisten wollen Fungizide verbieten. Dadurch gefährden sie die Gesundheit von Verbrauchern.

Mechanisierung, landwirtschaftliche Intensivierung, synthetische Düngemittel und sogar Drohnen sind heute Teil der modernen Landwirtschaft. Dies ermöglicht uns, selbst in Krisenzeiten wie jetzt, täglich Milliarden von Menschen zu ernähren. Im Vergleich zu unseren Vorfahren haben wir große Fortschritte in der Lebensmittelproduktion gemacht.

Die Massenproduktion von Lebensmitteln hat aber auch ihre Gegner, oft Umweltschützer, die mit der Ressourcennutzung, der Tierhaltung oder dem Konsumverhalten unzufrieden sind. Stellen Sie sich eine Zeitreise vor und erklären Sie den Menschen in der Vergangenheit, dass es eine Welt geben wird, in der sich der Durchschnittsbürger frisches Gemüse und Fleisch jederzeit  leisten kann. Gleichzeitig gibt es Menschen, die sich diesem immensen Fortschritt widersetzen.

Es ist nichts an sich verkehrt daran, nostalgisch zu sein: Auch heute noch gibt es landwirtschaftliche Initiativen, die altmodische Methoden praktizieren und von der eigenen Produktion in einer Kommune leben. Schaden entsteht durch solche Subsistenzwirtschaft eigentlich keiner. Allerdings sind die Umweltschützer weit über die Romantik der alten Zeiten hinausgegangen: Sie haben sich vorgenommen, die moderne Landwirtschaft komplett auf den Kopf zu stellen, wenn nötig auch durch Unwahrheiten.

Ein riesiges Netzwerk von Organisationen, darunter bekannte Akteure wie Greenpeace, veröffentlichen in mehreren Ländern unwissenschaftliche Publikationen: Ihr neuestes Ziel sind Fungizide.

Fungizide werden zur Bekämpfung von Pilzsporen eingesetzt, die, wenn sie von der Außenseite der Pflanze in ihr Inneres getragen werden, für die menschliche Gesundheit gefährlich sind. Diese Schimmelpilze produzieren Mykotoxine. Mykotoxine werden in Unterkategorien unterteilt, nämlich Aflatoxine, Ochratoxin A (OTA), Fumonisine (FUM), Zearalenon (ZEN) und Deoxynivalenol (DON – auch bekannt als Vomitoxin), die alle durch den Verzehr von kontaminierten Lebensmitteln, einschließlich Milchprodukten, aufgenommen werden können (da sie von infizierten Tieren in Milch, Eier oder Fleisch übertragen werden können).

Die gefährlichsten Arten sind Aflatoxine, die Mais, Weizen, Reis, Sojabohnen, Erdnüsse und Nüsse befallen und Krebs verursachen können. Am beunruhigendsten ist, dass bis zu 28 Prozent aller Leberkrebserkrankungen auf Aflatoxine zurückzuführen sind und dass die immunsuppressiven Eigenschaften dieser Toxine Patienten anderen Krankheiten gegenüber schwächen.

In Afrika ist dies eine tödliche Epidemie. Aflatoxine sind hier tödlicher als Malaria oder Tuberkulose, 40 Prozent aller Leberkrebserkrankungen in Afrika stehen mit ihnen in Zusammenhang. Eine Mykotoxinkontamination kann durch unangemessene Lagerung von Lebensmitteln auftreten. Die häufigste Ursache ist jedoch das Fehlen adäquater Pflanzenschutzmaßnahmen, einschließlich Chemikalien. Durch Mykotoxinkontamination verliert Afrika jedes Jahr Millionen Dollar an Nahrungsexporten.

Dies ist jedoch nicht nur in Afrika ein Problem. Auch in Europa besteht nach Daten von 2017 ein hohes Risiko der Mykotoxinbelastung. Eine 10-Jahres-Umfrage des BIOMIN-Forschungszentrums in Österreich ergab, dass etwa 20 Prozent der mitteleuropäischen und fast 12 Prozent der südeuropäischen Getreidefuttermittel die EU-Grenzwerte überschreiten. Im Jahr 2013 beantragte Frankreich eine Ausnahme von der EU-Verordnung über Mykotoxine für Maisproben, da die Ernte sonst weitgehend unbrauchbar gewesen wäre. Daten aus dem Jahr 2018 zeigen, dass 6 Prozent der Feld- und 15 Prozent der französischen Silomaisproben mit Aflatoxinen kontaminiert waren. Die Hälfte aller Vollkornnudeln sind durch Schimmelpilze verunreinigt.

Die Europäische Union sowie die nationalen Behörden für Lebensmittelsicherheit haben ein Dutzend SDHI-Fungizide zugelassen, die Mykotoxine bekämpfen und erst im vergangenen Jahr erneut als sicher bestätigt wurden. Umweltschützer wiederum verlassen sich auf die Ergebnisse französischer Forscher, die 2018 vorgestellt wurden. Ihre Behauptungen: SDHI-Fungizide können seltene Krebsarten und neurologische Beeinträchtigungen verursachen. Ferner werfen sie den aktuellen toxikologischen Berichten vor, ungenau zu sein.

Die französische Behörde für Lebensmittelsicherheit (ANSES) veröffentlichte einen Bericht, der diese Behauptungen widerlegt. Die Behörde fand keine Grundlage für die Behauptungen dieser Recherche und erklärte, dass SDHIs schnell verstoffwechselt und aus dem Körper ausgeschieden werden und dass – obwohl diese Fungizide schon lange auf dem Markt sind – keine wissenschaftlichen Beweise für schädliche Auswirkungen auf die menschliche Gesundheit oder die Umwelt vorliegen.

Trotz Angriffen auf die Integrität von ANSES (die sowohl den Dialog als auch die Veröffentlichung aller ihrer SDHI-Daten zur Überprüfung angeboten hatte) haben diese Aktivisten keine weiteren Belege für ihre Theorie vorgelegt. Das hat Umweltschutzgruppen nicht daran gehindert, das Verbot aller Fungizide und eine extreme Wende der Landwirtschaft zu fordern, die jede Art von Biotechnologie und Chemie meidet.

Sollten sie beim Verbot von SDHI in Frankreich erfolgreich sein, würden die Aktivisten ihre Agenda auf der nächsten Ebene realisieren wollen: in der Europäischen Union. Resultat wäre ein langer Kampf um die Zukunft der konventionellen Landwirtschaft, und es besteht kein Zweifel, dass diese Aktivisten weiterhin Fakten verzerrt und wissenschaftlich unzutreffend darstellen werden.

Wir dürfen es nicht so weit kommen lassen. Die Ernährungssicherheit und die Gesundheit der Verbraucher stehen auf dem Spiel. Wenn das Argument lauten würde, dass die Gentechnik billigere und bessere Möglichkeiten zur Bekämpfung von Insekten und Mykotoxinen bietet, dann wäre das ein gültiges wissenschaftliches Argument, das Unterstützung verdient. Umweltschützer haben jedoch auch wenig Offenheit gegenüber neuen Züchtungstechnologien gezeigt und befürworten ihrerseits den ökologischen Landbau, also die altmodisch bäuerliche Landwirtschaft ohne moderne Technologie. Unsere Vorfahren wären zu Recht entsetzt über den Gedanken, dass dies geschehen könnte.

Wir müssen begründete Argumente für die wissenschaftliche Methode vorbringen. Nur so können wir verhindern, dass die Zukunft zur Vergangenheit wird.

Originally published here.

The Consumer Choice Center is the consumer advocacy group supporting lifestyle freedom, innovation, privacy, science, and consumer choice. The main policy areas we focus on are digital, mobility, lifestyle & consumer goods, and health & science.

The CCC represents consumers in over 100 countries across the globe. We closely monitor regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other hotspots of regulation and inform and activate consumers to fight for #ConsumerChoice. Learn more at consumerchoicecenter.org

Pypnka rubryka

Побороти коронавірус з допомогою редагування генів: що це таке і як працює

Кордони закриваються, літаки скасовують рейси, а заводи призупиняють діяльність. Вчені та лікарі працюють над тестами, методами лікування та вакцинами, щоб незабаром надати медичну відповідь. Коронавірус може бути одним з найбільших випробувань, з якими людство стикалися за останні десятиліття, але він не буде останньою загрозою яку нам потрібно перемогти. Саме тому настав час звернути увагу на напрацювання біонауки та дозволити застосування методів генетичної зміни.

Для звичайної людини весь хайп навколо технологічного прогресу, мутагенезу та генної інженерії важко осмислити. Мені особисто знадобилось багато читати, щоб почати розуміти, які існують різні методи, і як вони можуть масово покращити нашу якість життя.

Давайте спочатку розглянемо чотири найпоширеніші способи зміни генів рослин чи тварин:

Доктор Ікс – Мутації самі по собі просто трапляються регулярно в природі. Саме таким чином деякі амінокислоти призвели до виникнення людини мільярд років пізніше. Біологічна еволюція може відбутися лише завдяки мутаціям. Мутації в природі відбуваються випадковим чином або викликані екзогенними факторами, такими як радіація (наприклад, сонце). Для читачів коміксів, люди-X мають мутації які у більшості випадків сталися випадково.

Халк – Мутація через опромінення (мутагени): Один з найпоширеніших способів маніпулювання насінням – це піддавати їх радіації та сподіватися на виникнення позитивних мутацій (наприклад, більшу стійкість до шкідників). Цей метод є дуже поширеним з 50-х років минулого століття, однак є дуже неточним підходом, який має на меті зробити посіви більш стійкими або приємними. Позитивний результат вимагає тисяч спроб. Цей метод широко застосовується та законний майже в кожній країні. У світі коміксів Халк – хороший приклад мутацій, викликаних радіацією.

Людина-павук – генетично модифіковані організми (трансгенні ГМО): процедура створення ГМО заснована на вставленні генів одного виду в гени іншого. У більшості випадків посіви ГМО ін’єктуються білком іншої рослини або бактеріями, що змушує урожай швидше рости або бути більш стійким до певних захворювань. Інші приклади можна побачити при схрещуванні лосося з рибою тилапії, завдяки чому лосось росте вдвічі швидше. Людина-павук укушена павуком раптом яка змогла піднятися на хмарочоси завдяки своїй посиленій павуко-людській ДНК (трансгенній) – приклад з коміксу.

GATTACA / Гнів Хана – редагування генів (ножиці): останній і найточніший спосіб зміни генів організму – так зване редагування генів. На відміну від традиційних ГМО, гени не імплантуються з іншого організму, а змінюються всередині організму завдяки точному методу або дезактивації певних генів, або їх додаванню.

Це можна зробити навіть у дорослих людей, які живуть, що є благом для всіх, хто страждає генетичними порушеннями. Ми здатні «відновити» гени в живих організмах. Редагування генів також в тисячі разів точніше, ніж просто бомбардування насіння радіацією. Деякі застосовані приклади дезактивації гена, відповідального за вироблення глютену в пшениці: Результат – пшениця без глютену. Існує кілька методів, які цього досягають. 

Однією з найпопулярніших в наші дні є так званий CRISPR Cas-9. Ці “ножниці” є зазвичай перепрограмованими бактеріями, які передають нову інформацію про ген або деактивують неіснуючі або небажані гени. Багато науково-фантастичних романів і фільмів показують майбутнє, в якому ми можемо деактивувати генетичні дефекти і вилікувати людину від страшних захворювань. Деякі приклади історій, в яких використовувались подібні до CRISPR методи, – це фільми, такі як GATTACA, Зоряний шлях: Гнів Хана, або серіал Expanse, в якому редагування генів відіграє вирішальну роль у вирощуванні сільськогосподарських культур у космосі.

Яке відношення це має до коронавірусу?

Біологи-синтетики почали використовувати CRISPR для синтетичного створення частин коронавірусу, намагаючись запустити вакцину проти цього захворювання легенів і зможуть дуже швидко його масово виробляти. У поєднанні з комп’ютерним моделюванням та штучним інтелектом найкраща конструкція такої вакцини розраховується на комп’ютері та потім синтетично створюється. Це прискорює розробку вакцини і скорочує її з роками до лише місяців. Регуляторні органи показали, що в кризові періоди вони також можуть швидко затвердити нові процедури тестування та вакцинації, які зазвичай потребують років назад та назад з такими агенціями, як Міністерство Охорони Здоров’я?

Серед іншого, CRISPR дозволяє “шукати” конкретні гени, також гени вірусу. Завдяки чому стало можливим створення створити швидких та простих процедур тестування пацієнтів на коронавірус.

Зрештою, редагування генів може дати нам можливість підвищити імунітет людства, змінивши наші гени та зробивши нас більш стійкими до вірусів та бактерій.

Коронaвірус – це не остання криза

Хоча коронавірус є своєрідним екзаменом для сучасного суспільства, ми також повинні усвідомлювати, що він не буде останнім збудником, який може вбити мільйони. Якщо нам не пощастить, корона може швидко мутувати і з ним стане важче боротися. Наступні небезпечні віруси, грибки чи бактерії, ймовірно, не за горами. Отже, нам потрібно підтримувати новітні винаходи біотехнології, а не блокувати генетичні дослідження та доступ до їх результатів.

Наразі чимало тяганини і навіть прямо заборони стоять між інноваціями з величезним потенціалом, такими як CRISPR та пацієнтами по всьому світу. Нам потрібно переосмислити нашу неприязнь до генної інженерії та прийняти її. Постійна боротьбa з новоявними хворобами потребує сучасних відповідей.

Originally published here.

Fun Police

ConsEUmer Podcast

Consumer Choice Center Cast

Follow us

Facebook-f Twitter Instagram Linkedin Youtube Spotify

Contact Info

712 H St NE PMB 94982
Washington, DC 20002

info@consumerchoicecenter.org

© COPYRIGHT 2024, CONSUMER CHOICE CENTER

Scroll to top
en_USEN
it_ITIT pt_BRPT fr_FRFR es_ESES de_DEDE en_USEN