Vegan vs animal-based fashion: which one is more sustainable?

Debunking the “myths” of vegan fashion

A week ago, the British Consumer Choice Center announced in a press release the start of the #ChoiceInFashion campaign: “We want to inform consumers about animal-derived materials and to debunk the myths and urban legends about vegan fashion that are being spread by self-proclaimed animal rights groups.” Consumers would be put under increasing pressure to avoid animal products, laments the campaign. The CCC (which uses the same abbreviation as the Clean Clothes Campaign) represents consumers in more than 100 countries and is fighting for the preservation of a choice in consumer products (not only in fashion) and against increasing regulations. “We are closely monitoring regulatory trends in Ottawa, Washington, Brussels, Geneva and other regulation hotspots and inform and activate consumers in order to fight for the continuation of choice”, it adds. In short: the demonisation of animal products should stop.

READ MORE

Почему запрет натурального меха – не выход

Вместо полного запрета на использование натурального меха гораздо важнее обеспечить эффективный контроль за стандартами его производства (укр.)

Сьомого лютого у Верховній Раді зареєстрували законопроект про заборону хутрового виробництва. Заборона має набрати чинності з 1 січня 2025 року, а до цього моменту будуть встановлені нові вимоги до утримання тварин.

Стандартно, одним з ключових аргументів на підтримку заборони хутряних ферм в Україні є те, що такі заборони вже існують у багатьох країнах, а зокрема в Великобританії, Австрії та Австралії, Македонії, Болгарії, Словенії, Люксембурзі, Сербії та Чехії, Хорватії, та Японії.

Крім заборони хутра, багато українські активістів також вимагають припинити поширення та рекламування виробів з натурального хутра і визнати його екологічно небезпечним. Багато з них також посилаються на слова Магатми Ґанді про те, що народ можна оцінити по тому, як він поводиться з тваринами. В той час, як ми всі можемо погодитись, що благополуччя тварин і питання захисту довкілля заслуговують великої уваги з боку як кожного з нас, так і політиків, важливо подивитись на проблему під іншим світом.

Це правда, що закордоном натуральне хутро набагато менш популярне. Пам’ятаю, коли я вчилась у Києві у 2015, достатньо було пройтись по Хрещатику, щоб побачити наскільки поширеними були шуби з натурального хутра. Я купила шубу теж, щоб бути ‘у тренді”, однак коли переїхала до Франції тренд рухається в зворотньому напрямку – шуби з натурального хутра не є настільки популярним – відмовилась від хутра. Інше середовище безумовно змінило мої преференції як споживача, але це добровільна зміна – не диктована законами.

З 2015-го багато змінилось в Україні. У березні 2018-го року, кореспонденти “Сегодня” дослідили попит на шуби з натурального хутра. За результатами, порівняно з зимою 2017-го, коли шуби з натурального хутра на столичних ринках продавали в середньому за 30 тисяч гривень, ціни впали до 13 тисяч гривень. Очевидно, причиною цього є те, що попит на товари з натурального хутра впав: натуральне хутро втратило популярність через тиск на споживача з боку груп за права тварин. Через наявність альтернатив на ринку, багато виробників і українських дизайнерів відмовились від натурального хутра добровільно.

Власне, якщо гоговорити дуже конкретно, то скоріше не стільки добровільно, як під впливом активістських груп, однак все ж не через примус збоку держави. Якщо першому можна опиратись, то з другим набагато важче справитись.

Багато світових брендів, таких як Шанель, також відмовились від використання матеріалів тваринного походження. Таке рішення було прийнято з міркувань про благополуччя тварин, до чого все більше ЗМІ та активістів привертають увагу. Однак, як зазначають експерти, “багато міленіалів вважають за краще купувати продукти, які є “етично чистими”. Але іронія полягає в тому, що економічне використання диких тварин набагато більш екологічно стійке.”

Інше питання, що в Україні відсутні умови для екологічно стійкого використання тварин. Вони дійсно потребують покращення і, залишаючись скептичною до державного втручання, я можу допустити, що законопроект може потенційно принести якісні зміни в цій частині.

Кожного разу коли дизайнери відмовляються від натурального хутра, що у свою чергу є їхнім правом, вони лишають безробітними тисячі людей по всьому світу, які не просто працюють з матеріалами тваринного походження, а є фахівцями з охорони, необхідними для підтримки тваринного доброполуччя.

Заборона хутра, в Україні призведе до закриття 200 підприємств в Україні, задіяних у секторі виробництва хутра і які продають продукцію на суму понад $400 млн.

Іншим важливим питанням, яке дійсно потребує уваги з боку законодавців, є питання дезінформації споживачів про склад товарів. Однак, для його вирішення не треба забороняти хутро, а переглянути стосовно цього правозастосування таких актів, як Закон Про Захист Прав Споживачів і Цивільного Кодексу.

Таким чином, замість заборони виробництва хутра, треба зосередитись на відповідальному виробництві хутра. На сьогоднішній день існує багато незалежних сертифікаційних програм, які існують з метою атестації ферм на предмет їх дотримання екологічних норм і ставлення до тварин. Як показує практика, це в інтересі самих підприємств показати їхнім споживачам що вироблене ними хутро відповідає цим стандартам.

Купляти чи не купляти хутряні чи інші вироби з тварин – це право кожного і це треба поважати. Однак перш ніж вдаватись до таких радикальних мір як заборона хутра, треба визначитись: ми хочемо заборонити хутро, а тобто позбавити споживача і виробника права обирати і робити свідомі обізнані вибори, чи ми хочемо покращити тваринне благополуччя?

Originally published at https://www.liga.net/society/opinion/pochemu-zapret-naturalnogo-meha—ne-vyhod?fbclid=IwAR36Ddeu4q-iCv2MkCDd9Ggq3ilV3fSvDcWLUJnAwenJk0zZ_dC4fOpkdYs




First fur, now wool?

The war on animal products is bad for conservation and bad for the poor.

Whether it is silk, cashmere, leather or fur, animal-derived fashion products are increasingly coming under fire from activist groups.

Campaigns to ban fur have transformed into a broader movement against all animal-derived products. The animal-rights organisation, PETA (People for the Ethical Treatment of Animals), is now using its considerable resources to campaign against wool. Even though farming wool does not kill any animals, PETA claims there is no ethical way to shear sheep for it. It is pressuring fashion retailers like Forever 21 to stop using wool completely.

It is fine for individuals to choose to avoid animal-derived fashion products for ethical or even aesthetic reasons. But these campaigns are restricting consumer choice and having unintended adverse consequences.

Campaigns to ban fur, for instance, have resulted in animal-derived products being replaced by plastic ones – fake fur is based on polyester. But while faux fur is lauded as animal-friendly, environmental campaigners are forever criticising plastic products for polluting the oceans. Natural fur is compostable and doesn’t impact the environment in this way. Leather is also biodegradable, while silk and wool are both biodegradable and easy to recycle.

What is more, the harvesting of animal products can be incredibly important to the conservation of these animals. When Chanel decided to ban the use of so-called wild skins (from snakes, crocodiles, lizards and other reptiles), a number of conservationists argued that this would significantly harm conservation efforts. ‘Well-managed and sustainable trade in wildlife has proved to be an effective incentive to conserve, and the consequences of removing the incentives are serious and disturbing’, they wrote in Business of Fashion.

There is also a significant human cost to banning certain products, particularly in the developing world. While cashmere (or pashmina), for instance, is derided by animal-rights groups, the production process of goat farming, fibre collection, spinning, weaving, dyeing, design stamping, embroidery and washing contributes enormously to local economies and communities.

Of course, concerns about animal welfare need to be heard. Bad actors need to be held to account and driven out of the market where necessary, whether they are producers who flout animal-welfare rules or those who do not accurately label their products.

But bans on animal-derived products end up damaging conservation, hurting the global south and restricting consumer choice.

Bill Wirtz is a policy analyst for the Consumer Choice Center.

Originally published at https://www.spiked-online.com/2019/02/21/first-fur-now-wool/

mm

About Bill Wirtz

Bill Wirtz is policy analyst for the Consumer Choice Center, based in Brussels, Belgium. Originally from Luxembourg, his articles have appeared across the world in English, French, German, and Luxembourgish. He is Editor-in-Chief of Speak Freely, the blog of European Students for Liberty, a contributing editor for the Freedom Today Network and a regular contributor for the Foundation for Economic Education (FEE). He blogs regularly on his website in four languages.

Let consumers make informed choices about fur

Wearing fur is becoming more and more taboo. The issue is increasingly fraught and some large brands and fashion shows have decided to opt out of fur altogether.

It isn’t just firms and consumers making the choice to ditch fur. Fur farms are outlawed in many European countries, such as the UK, Austria, the Czech Republic, Slovenia, or Croatia. Some countries are in the process of phasing out fur production before a complete ban. Those include Belgium, Bosnia, the Netherlands, and Norway.

It’s perfectly fine not to like fur. And yes, in a free society you can yell at people in the street, telling them that their fur is evil. But for all your freedom to do so, you should also accept some realities about fur. For much of the campaign against fur is built on misapprehensions.

First, fake fur, which looks about the same for the non-expert consumer and which doesn’t necessitate animal farming, is not the harmless solution many take it to be. In an age in which every plastic bottle cup is demonised and outlawed, the environmentalist answer to fur is polyester. The same polyester decried as a major ocean pollutant. Fur on the other hand is a product with a long, yet circular approach: the fur on your winter coat is biodegradable. This is not a call to throw last year’s collection into the woods, but adding hair to compost is something you can indeed do.

In many countries, a large amount of fur is the by-product of meat production or hunting. In Germany, red fox hunting produces large amounts of fur as a by-product.

Yes, the fur and leather industry has an interest in selling their product, but the trade surrounding animal-derived fashion products affects millions of others in the supply-chain, including those working directly with animals involved. Be it indigenous Aborigines in Australia, pashmina (i.e. cashmere) producers and entire families involved in goat farming and fibre collection in the Kashmir region, or the 150,000 people associated with the python industry in Indonesia: people and animals are hurt when a ban is introduced, or companies drop fur products. These producers are the conservation specialists needed to maintain a population.

In a powerful recent op-ed, four conservation experts made exactly this point. They also argue: “Apparently, many millennials prefer to buy products that are “ethically sourced.” But the irony is that the economic use of wild animals is far more ecologically sustainable (i.e. ethical) than domestic animal production.”

And there are instances in which countries have failed on a regulatory level without imposing outright bans. Often, existing consumer and retail regulations are not been applied so consumers can make informed decisions about their purchases. Consumers are misinformed or outright lied to on the description of their clothing. Some producers have been negligent about this, others have sought to dupe consumers. However, responsible representatives of the industry itself have called for mandatory precise labelling of fur products and adequate enforcement in parliamentary hearings. Both law enforcement and producers have their role to play.

It is easy to demonise all consumers, but blatant bans will hurt both responsible farmers and consumers in their choice of buying fur products. Initiatives such as Furmark, an industry-led labelling system which uses independent and recognised experts from Baltic Control and NSF for animal welfare checks or ChainPoint as traceability systems, is an effective and logical solution that would help producers and consumers in the fur industry.

The idea that all fur is evil is a myth, and it doesn’t help consumer choice, wildlife protection, or responsible industry behaviour. Consumers should ask for responsible industry-led initiatives in order to have fruitful interaction between those who produce responsibly and those who wear. Screaming at customers won’t do anyone any good.C

Bill Wirtz is a Policy Analyst at Consumer Choice Center.

Originally published at https://capx.co/let-consumers-make-informed-choices-about-fur/

mm

About Bill Wirtz

Bill Wirtz is policy analyst for the Consumer Choice Center, based in Brussels, Belgium. Originally from Luxembourg, his articles have appeared across the world in English, French, German, and Luxembourgish. He is Editor-in-Chief of Speak Freely, the blog of European Students for Liberty, a contributing editor for the Freedom Today Network and a regular contributor for the Foundation for Economic Education (FEE). He blogs regularly on his website in four languages.